2 травня 2024 р. Б. у Великий Четвер Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – Єпарх Бучацький очолив служіння Вечірні з Літургією святого Василія Великого в Катедральному Соборі св. верх. апп. Петра в Павла.
28 квітня 2024 р. Б. в шосту Неділю Великого посту, яку називаємо Квітною, світлий празник Входу Господнього в Єрусалим Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, – Єпарх Бучацький очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Катедральному Соборі св. верх. апп. Петра і Павла.
Детальніше: Архиєрейська Божественна Літургія у Квітну Неділю
25 квітня 2024 р. Б. Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – Єпарх Бучацький взяв участь в освяченні Алеї Слави загиблим Героям у м. Бучач. 25 банерів із портретами загиблих воїнів встановили поблизу духовної пам’ятки Бучача – монумента Христа-Спасителя.
Вчора нас поховано з Тобою, Христе, - встаємо сьогодні з Тобою воскреслим, бо вчора нас з Тобою розп’ято. Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм. (Пісня 3 Канону Воскресної Утрені).
Всесвітлішим, всечеснішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам.
Христос Воскрес!
На нашому церковному календарі сьогодні Воскресіння Господнє – найбільше християнське свято. А в реальному житті ще триває Хресна дорога нашого народу – Хресна дорога України. Україна нині на своїй Голгофі щодня кровоточить на хресті війни кров’ю своїх дітей. Нам важко. Особливо нестерпно важко нашим братам і сестрам на Сході і Півдні, а найважче - нашим захисникам. Світ спостерігає, співчуває, висловлює свою стурбованість і… не поспішає. Вже більше півроку ми самотужки, на межі людських можливостей, завдяки надзусиллям і героїзму наших воїнів-героїв стримуємо в рази чисельно переважаючого ворога, який б’є ракетами по наших містах і селах щоночі, коли діти сплять. Щодня, після кожної атаки, ми рахуємо жертви наших мирних жителів: чоловіків, жінок, дітей. Мимоволі виникає питання: доки все це буде тривати, коли скінчиться ця Хресна дорога, і який сенс всіх наших страждань і жертв?
Детальніше: ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ВЛАДИКИ ДМИТРА ГРИГОРАКА НА 2024 р. Б.
Преосвященні владики, всесвітліші і всечесніші отці, преподобні брати і сестри у монашестві, любі брати-семінаристи, дорога родино вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та всієї нашої митрополії!
«Зійшов Ти, Христе, в глибини підземні, і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених, і на третій день, як із кита Йона, воскрес Ти із гробу» (Пісня 6 канону Пасхи)
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дорогі у Христі брати і сестри! Воскресіння Христове початково пов’язане зі смутком. Воно розпочинається біля порожнього гробу. Цей гріб оточений турботою Йосифа та Никодима, які, ведені любов’ю до Померлого, хочуть Йому послужити. Цей гріб притягує також інших осіб з числа тих, хто любив Христа. Після суботнього відпочинку жінки прийшли до гробу, щоби намастити тіло Ісуса та остаточно його поховати. Це намащення є спробою зупинити смерть, не дозволити тілу розкладатися. Цілком природним є людське намагання боротися зі смертю. Проте воно насправді є марним. Намащення може тільки втримати мертвого, але не може повернути йому життя. Справжнім володарем життя є лише Бог, тільки Він має ефективні середники, що можуть подолати смерть.
Детальніше: Великоднє послання архиєпископа і митрополита Василія Семенюка на Великдень 2024 р. Б.
Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви
Спасе мій, жива і незаколена жертво!
Як Бог, Ти сам себе приніс добровільно Отцеві,
а з собою воскресив Ти праотця всіх — Адама,
воскреснувши із гробу.
Пісня 6 канону Пасхи
Христос воскрес!
Дорогі в Христі!
Святкуючи знову Пасху Христову серед жахіття повномасштабної війни, яка триває вже третій рік, ми щоразу глибше входимо у велике таїнство жертви, принесеної Господом Ісусом, спасіння нашого ради. Божий Син, ставши людиною, віддає Отцеві найцінніше — своє життя! Суть пасхальної сили, яка єдина спроможна долати насильство, знущання і смерть, об’являється нам у добровільній Христовій самопожертві. Прекрасно про це мовиться в анафорі Літургії святого Василія Великого: «І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити собою все, Він розрішив болізні смертні, і воскрес у третій день, і путь простелив усякій плоті воскресінням з мертвих, бо неможливо було, щоб тління держало начальника жизні».
Детальніше: Великоднє послання Блаженнішого Святослава на Великдень 2024 р. Б.
Сторінка 1 із 33
