Свято Вознесіння відзначала парафія Вознесіння Господнього у Чорткові.Божественну Літургію очолив Владика Дмитро (Григорак) у співслужінні отців із ближніх парафій.

У пастирському слові єпарх Бучацький ще раз розповів про свято Вознесіння, посилаючись на церковних істориків, які вважають, що Христос в вознісся в четвер о 7 30 год. ранку. «Христос помер, щоб воскреснути, а вознісся, щоб бути з кожним з нас. Ця подія має духовне значення і триває понині».

Також єпарх Бучацький вияснював вірним, що вічність -  це не що, а хто. «В вічності існує наше майбутнє з Богом, або без Бога. Небо - це перебування з Богом, а пекло -  без Бога. Навіть ті, що ходять до церкви, можуть бути без Бога. Девіз неба: »Хто, яко Бог!» Девіз пекла: »Хто, як я!»»

Друга думка, яку розвинув владика Дмитро,-« Чому Ісус не залишився з нами?  Він хотів бути з усіма, щоб діяти з нутра. Щоб ми не надіялися на інших, а були  активними співучасниками нового життя у сопричасті з Христом, щоб також прикладали зусилля.

Додаток:  За матеріалами сайту:http://kamenets.com.ua/

ЧОРТКІВ. ДЕРЕВ'ЯНА ЦЕРКВА  Вознесіння (1630р.)/(2010).

Дерев’яна церква Вознесіння у Чорткові  має неповторний вигляд і є унікальним витвором українського дерев’ного будівництва. Покриття церкви скидається на луску, що щільно прилягла до храму і надійно захищає його від негоди. Церква зведена без єдиного цвяха. Споруджений храм у 1630 році і названий ім’ям святого Миколая. Під час нападу на місто татар у 1640 році, та турків у 1672 році, церква, як і місто зазнала руйнувань, та відбудовувалась.

Повністю храм відбудували в 1717 році. В цьому ж році, під час свята Вознесіння Господнього, була освячена як Вознесеньська. Гроші на відбудову давали місцеві ремісники, кушніри передали на церкву 890 злотих. Архітектурно храм відповідає класиці побудови українських храмім. Церква тридільна, кожна частинв храму завершується куполом, вікна яких засклені кольоровими шибками. Бабінець та вівтар мають верх з одним заломом. Нава має два зали.

Силует храму незвичний, що надає храму якоїсь особливої величі і монументалізму. Бабінець, всередині має двохярусну дерев’яну витончену арку. До південної частини прибудовано досить велике приміщення, оббите дошками, з першого погляду можна і не розгледіти, що це сталося недавно, але через щілини між дошками проглядає цегла.

Цей притвір досить гармонійно вписали в загальний архітектурний ансамбль будови. В 90 роках XX століття, храм відреставрували, напевно тоді і прибудували притвір.

Неподалік від церкви знаходиться дерев’яна дзвінниця у три поверхи. Верхня частина прикрашена арками.