Преосвященний Владика Дмитро (Григорак), ЧСВВ, духовенство та вірні Бучацької єпархії  УГКЦ складають щирі співчуття дітям та родині покійного, запевняючи у молитві за упокій душі.

Нехай його вірне служіння Христовій Церкві буде для всіх нас потягаючим прикладом до наслідування.

«Господи,за життя дякую, а від смерті не випрошуюся. Бо життя і смерть - це Твої  дари Господи!»

Отець Йосип Смішко народився 17 травня 1931 року Божого в мальовничому селі  Устечко, на березі  Дністра.

В чотири роки він втратив батька, а через три роки –матір.

В сім років залишився маленький Йосип без батьківської опіки,але, натомість, не залишився  опіки Божої. Господь вів його,міцно тримаючи за руку, через ціле життя.

У 1965 році о.Йосип , за Божим проводом, вступає у духовну   семінарію в м.Зогорськ.А в 1970 р. в Соборі Святого Юра отримує священичі свячення, саме в день Стрітення Господнього.

Ставши священиком, отець пізнає жорстокість і підступність комуністичного атеїзму вже на першій своїй парафії у с.Берем’яни. Пізніше переходить в с.Ромашівку, а потім у с.Кулаківці, с.Улашківці. У 1981 р. о.Йосип переходить у Товсте, де служить Господеві і вірним більше як 10 років.  У цей період почала відроджуватися УГКЦ і він один із перших повертається в її лоно. Це ,без перебільшення,було для о.Йосипа великим щастям і дарунком Бога.

Ревний пастир і зразковий Христовий проповідник, а також добрий і чуйний батько, достойно пройшов своє земне  поприще.

В останні місяці і дні свого життя, вірний воїн Христовий,  удостоївся ласки прийняти Святі Тайни Євхаристії і Єлеопомазання з рук правлячого Архиєрея Бучацької Єпархії Владики Дмитра (Григорака),ЧСВВ.

З любов’ю і надією на Боже милосердя о.Йосип Смішко,священик УГКЦ, закінчив свою земну мандрівку, як дар Божий.

«Господи,за життя дякую, а від смерті не випрошуюся. Бо життя і смерть - це Твої  дари Господи!»

Вічна Йому пам'ять.