static-aside-menu-toggler

 

Важливу роль в ефективності комунікацій відіграє розробка комунікаційної стратегії, яка дає можливість існувати в мас-медійному просторі. Одним із сучасних методів ефективної та швидкої передачі інформації є цифровий світ, так званий «веб 2.0», який дозволяє постійно тримати руку на пульсі подій і співпрацювати з суспільними мас-медіа.

Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, проголосив Декрет Блаженнішого Любомира, у якому бл. свщмч. Омеляна Ковча було проголошено покровителем душпастирів УГКЦ. Тоді зі словами заохоти до єпископів, священиків, дияконів і семінаристів звернувся Глава УГКЦ: «Ми, якщо хочемо бути добрими душпастирями, маємо бути готовими, за прикладом бл. Омеляна, своє життя цілковито присвятити для служіння Богові і ближнім».

 «Для нас дуже важливо, щоб наші священики з огляду людської культури, людяності, науки, душпастирства були високої якості. Ми стараємося виховувати наших священиків у тому дусі. Тут важливо мати живий приклад людини, душпастиря, яка не жила тисячу років тому, а є ще свіжою у людській пам’яті. Тому для нас пам’ять про о. Ковча, про священномученика Омеляна є надзвичайно важлива. Передусім, як виховний момент доброго прикладу для усіх наших душпастирів, але також важливим є його покровительство, молитва перед Господом Богом за усіх нас, священиків», – сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, після завершення Божественної Літургії.

У святкуванні взяли участь Архиєпископ Іван Юркович, Апостольський нунцій в Україні, увесь єпископат УГКЦ з України, єпископи РКЦ в Україні, біля триста священиків з різних куточків України, Віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник, члени дипломатичного корпусу, миряни.

Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,

Преподобним монахам і монахиням,

Дорогим Братам і Сестрам!

Христос Воскрес!

Воскресіння Христове. Ці слова продовжують ось вже 2 тисячі років викликати подив і захоплення у тих, хто роздумує над ними. В перших християн ці слова викликали захват і незвичайне душевне піднесення. Для них це було великим відкриттям і справді надзвичайною новиною: Ісус Христос - Месія - був розп'ятий і воскрес із мертвих власною силою, отже, Він - Бог! Ісус Христос - Бог і людина в одній особі! Факт Воскресіння найяскравіше стверджує Божество Ісуса Христа. Ісус Христос - Боголюдина. Бог об'явив себе людям в Ісусі Христі. Прихід Ісуса Христа спричинив переворот у розумінні Бога для тогочасної людини.

Для юдеїв поєднання слів Бог і людина було богохульством і абсурдом. Для язичників -римлян не було аж надто дивним почути, що хтось з людей став богом, бо їхні імператори кожного разу, як сідали на трон, мали звичай проголошувати себе богами. Але римлян вражало найбільше навіть не те, що ніхто з їхніх імператорів-богів не ожив після смерті, як те, що ніхто з них не віддав себе на смерть як жертву за своїх підданих.

Бог стає людиною, щоб могти страждати і вмерти за людей. Цього людина видумати, а навіть уявити собі, не могла. Ні в одній релігії світу нема такого Бога. Це зрозуміло, бо людина, шукаючи Бога, творила собі його на свій образ і подобу. Ці боги, хоча існували лише в людській уяві, але були жорстокі і грізні, вимагали реальних людських жертв для себе. А Бог виявився зовсім не таким, яким Його уявляли люди. Виявляється, справжній Бог сам шукає людину. Він настільки хотів наблизитися до людей, що зволив стати людиною, щоб люди могли бачити і доторкатися до Нього, і щоб Він міг навчати їх зрозумілою для них мовою. Нажаль, люди не зрозуміли в той час, хто був серед них. Вони захотіли Його вбити. І Він дав Себе вбити, а навіть дозволив Себе зневажити, катувати і розп'ясти на хресті.

 

7 квітня в с. Іванків Борщівського деканату відбулася театралізована Хресна Дорога за участю товариства українських студентів католиків “Обнова” м. Івано-Франківськ. Господь благословив цей день доброю, сонячною погодою, що дало змогу зреалізувати це дійство. Люди парохії були дуже задоволені, що змогли побачити, співстраждати і пронести тяжкий хрест гріхів, який свого часу взяв на свої рамена Ісус Христос, щоб відкупити всіх людей. І не в одного з присутніх виступили сльози на очах, бо напевно кожен задумався над своїм життям. Бо насправді, коли людина бачить в дійсності, власними очима, такі страждання, які колись переніс наш Спаситель, побачене заставляє її задуматись над собою і покаятись у своїх гріхах.

Євангелізаційний собор Бучацької єпархії УГКЦ.

Хочеш зробити ближніх добрішими, а світ кращим – стань святим!!!

(найпростіший і найпевніший спосіб переміни світу)

Виходячи з того, що:

  • за настановчим словом Нашого Спасителя «Ідіть і навчайте»; 
  • із потреб євангелізувати світ у зв’язку з сучасними викликами часу: глобалізація; техногенний прогрес; занепад у духовності і моралі, самодостатність сучасної людини і відхід її від Бога і т. п.;
  • З документів ІІ Ватиканського Собору який закликає до ре євангелізації;
  • З постанов Синоду Єпикопів УГКЦ та звернення Блаженнішого Любомира до священиків, душпастирів, дияконів та семінаристів;

в Бучацькій єпархії відбувся Євангелізаційний собор, який прийняв такі резолюції:

1. Потреба в новій євангелізації полягає у зміні сучасної людини і обставин її життя, а також у остиглості духовного життя у тих, хто має обов’язок голосити Слово Боже.

  • Причина духовної і моральної кризи є не у слабкості християнства, а в браку сили духа і єдності з Богом тих, хто проповідує Слово Боже. Сьогоднішній світ, як історичний факт з його проблемами і перевагами, міститься у Божому плані. Будучи одним з основних елементів християнського покликання, він водночас є місцем здійснення євангельського заклику. Перед Церквою і кожним християнином зокрема стоїть завдання побачити ці знаки часу, і зрозуміти їх саме для того, щоб як найповніше виконувати волю Божу, реалізувати своє християнське покликання і осягнути есхатологічну мету нашого життя.

 

Під час Хресної дороги відбулось урочисте перенесення з церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці праху блаженного новомученика Еміліана Ковча до Катедрального собору верховних апостолів Петра і Павла. Прахові мощі святого привезла у Чортків делегація Бучацької єпархії, яка нещодавно відвідала концтабір «Майданек» біля польського міста Люблін, де був ув’язнений священик. Еміліан Ковч зазнав жорстких репресій з боку фашистського режиму і разом із численними в’язнями був спалений у крематорію. Перебуваючи у таборі, він таємно відправляв Богослужіння, плекав серед ув’язнених віру й духовність, а багато-кого навіть навернув на Христову стежину. Відтепер приступити до мощів Еміліана Ковча могтиме кожен, адже вони перебуватимуть у катедрі. Крім цього, під час Хресної ходи до катедри перенесли ще його ікону. До блаженного також будуть звертатись у своїх молитвах і священики, адже він оголошений покровителем душпастирів та й за свого земного життя був взірцем жертвенного і безстрашного священика. Відрадно, що блаженні останки нашого мученика ХХ століття повернулись саме в Рік покликання з наголосом на священичому покликанні.