(Роздуми про «свято» Купала)
Важко, дорогі у Христі, дуже важко зберегти вірність Богові у час загального віровідступництва та релігійної вседозволеності. Важко переконати «всезнаючих» та «надцивілізованих» наших сучасників в існуванні реального особового зла. Як довести людям, які втратили страх Божий, що це зло має визначальний і руйнівний на них вплив? Хто з тих, котрі не знають Бога, повірить у те, що він у руках Сатани є лише маріонеткою, а не тим, ким він сам себе уявляє?
Люцифер продовжує боротьбу з Богом, з людиною, вдаючись до різних методів. І одним з найнебезпечніших з них є намагання спрямувати людину дорогою фальшивих релігійних переконань. Століттями сили зла переконували людство у тому, що Бога немає. Це був період воюючого атеїзму, час відвертої, оголошеної дияволом Богові, війни. За Христа проливалась кров, було переслідування та мучеництво. Тепер диявол діє підступніше, небезпечніше. Зараз він пропагує бога у різних іпостасях, релігійних рухах, течіях і, навіть, наукових концепціях.
Одним із християнський обов’язків є поховання померлих. А якщо ці померлі воїни УПА, що загинули за волю України, то віддати їм шану – справа честі. Саме це і виконали жителі села Садки, Заліщицького району, що на Тернопільщині. Там відбулося перепоховання останків повстанців сале Садки Тимофія Подорошко (псевдо Сосна) та Василя Ягнича (псевдо Дуб). Вони загинули в місцевому лісі у криївці 1946 року. Через шість десятиліть жителі села Василь Савоцький, Василь Юріїв, Андрій Дем’янів, Ярослав Сандецький та Павло Макара розшукали криївку і провели розкопки.
Детальніше: Виконавши християнський обов’язок, вшановуємо героїв
« Я хліб життя… Хто приходить до Мене – не голодуватиме.
Хто в Мене вірує – не матиме спраги ніколи…» (Ів. 6, 35)
Одного разу молодий юнак зайшов до крамниці, де за прилавком стояв Ангел, що продавав різні речі. Хлопець запитав: «Що ви продаєте?» Ангел відповів: «Все, що людина замовляє…»
Тоді юнак попросив: «Я хотів би, щоб зникло зло, щоб люди любили один одного, щоб не було на землі хвороб, щоб не терпіли діти…»
Раптом Ангел зупинив молодого юнака і сказав: «Зачекай. Ми тут не продаємо плодів… У нас можна придбати лишень насіння…»
Чи часто сьогодні людина задумується над тим, як вона живе… Чи часто людство третього тисячоліття намагається оцінити вартість людського життя… Як сьогодні виглядає життєва дорога пересічних християн…
9 липня 2009 року у Львові розпочався 37-ий З’їзд Генеральних секретарів Єпископських Конференцій Європи, який триватиме до 13 липня. Учасниками зустрічі є близько тридцяти п’яти осіб з понад тридцяти країн Європи. Нашу країну представляють Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та Владика Мар’ян Бучек, Секретар Конференції Римо-Католицьких Єпископів України.
У перший день для учасників з’їзду було проведено презентацію УГКЦ в історичному, адміністративному та статистичному вимірах, яку підготували працівники УКУ, а також було представлено історію і сучасність міста Львова. У п’ятницю і суботу відбуватимуться робочі засідання, які складатимуться із семи сесій. На першій із словами привітання до учасників зустрічі звернуться Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, Архиєпископ Іван Юркович, Апостольський Нунцій в Україні та Архиєпископ Мечислав Мокшицький, Митрополит Львівський РКЦ в Україні.
7 липня, у день Різдва чесного і славного пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана, у Катедральному соборі в Перемишлі відбулися урочистості з нагоди потрійного ювілею Високопреосвященного Владики Івана (Мартиняка), Митрополита Перемишльсько-Варшавського УГКЦ - 70-ліття від дня народження, 45-ліття священства та 20-ліття єпископської хіротонії. З самого ранку високоповажні гості: єпископи, священики, представники державної влади, велике число вірних прийшли до храму, щоб вшанувати ювіляра. У церемонії серед інших взяли участь Архиєпископ Ян Баб’як, Митрополит Греко-Католицької Церкви в Словаччині, Єпископ Римо-Католицької Церкви у Польщі Антоній Дидич. Учасниками святкування також були шістнадцять єпископів УГКЦ з України, Франції та Німеччини.
Детальніше: Глава УГКЦ привітав Митрополита Івана (Мартиняка) з ювілеями
Радуйся, Зоре, що благодаттю сіяє,
Радуйся, Джерело, що води живії виточує,
Радуйся, Богородице, між жінками благословенная,
Радуйся, Діво нетлінная, що Спаса родила нам.
6 липня діти з церкви Верховних апостолів Петра й Павла, м. Чорткова, які вперше прийняли до свого серця Господа у Пресвятій Євхаристії, разом з своїми батьками та родичами, під духовним проводом о. Андрія Лемчука, відбули прощу до Зарваниці. Зарваниця – це не тільки мальовничий куточок Тернопільської області, а міжнародний Марійський духовний центр Української Греко-Католицької Церкви, що збирає десятки тисяч паломників…
Сторінка 560 із 615
