static-aside-menu-toggler

 

7 квітня в с. Іванків Борщівського деканату відбулася театралізована Хресна Дорога за участю товариства українських студентів католиків “Обнова” м. Івано-Франківськ. Господь благословив цей день доброю, сонячною погодою, що дало змогу зреалізувати це дійство. Люди парохії були дуже задоволені, що змогли побачити, співстраждати і пронести тяжкий хрест гріхів, який свого часу взяв на свої рамена Ісус Христос, щоб відкупити всіх людей. І не в одного з присутніх виступили сльози на очах, бо напевно кожен задумався над своїм життям. Бо насправді, коли людина бачить в дійсності, власними очима, такі страждання, які колись переніс наш Спаситель, побачене заставляє її задуматись над собою і покаятись у своїх гріхах.

Євангелізаційний собор Бучацької єпархії УГКЦ.

Хочеш зробити ближніх добрішими, а світ кращим – стань святим!!!

(найпростіший і найпевніший спосіб переміни світу)

Виходячи з того, що:

  • за настановчим словом Нашого Спасителя «Ідіть і навчайте»; 
  • із потреб євангелізувати світ у зв’язку з сучасними викликами часу: глобалізація; техногенний прогрес; занепад у духовності і моралі, самодостатність сучасної людини і відхід її від Бога і т. п.;
  • З документів ІІ Ватиканського Собору який закликає до ре євангелізації;
  • З постанов Синоду Єпикопів УГКЦ та звернення Блаженнішого Любомира до священиків, душпастирів, дияконів та семінаристів;

в Бучацькій єпархії відбувся Євангелізаційний собор, який прийняв такі резолюції:

1. Потреба в новій євангелізації полягає у зміні сучасної людини і обставин її життя, а також у остиглості духовного життя у тих, хто має обов’язок голосити Слово Боже.

  • Причина духовної і моральної кризи є не у слабкості християнства, а в браку сили духа і єдності з Богом тих, хто проповідує Слово Боже. Сьогоднішній світ, як історичний факт з його проблемами і перевагами, міститься у Божому плані. Будучи одним з основних елементів християнського покликання, він водночас є місцем здійснення євангельського заклику. Перед Церквою і кожним християнином зокрема стоїть завдання побачити ці знаки часу, і зрозуміти їх саме для того, щоб як найповніше виконувати волю Божу, реалізувати своє християнське покликання і осягнути есхатологічну мету нашого життя.

 

Під час Хресної дороги відбулось урочисте перенесення з церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці праху блаженного новомученика Еміліана Ковча до Катедрального собору верховних апостолів Петра і Павла. Прахові мощі святого привезла у Чортків делегація Бучацької єпархії, яка нещодавно відвідала концтабір «Майданек» біля польського міста Люблін, де був ув’язнений священик. Еміліан Ковч зазнав жорстких репресій з боку фашистського режиму і разом із численними в’язнями був спалений у крематорію. Перебуваючи у таборі, він таємно відправляв Богослужіння, плекав серед ув’язнених віру й духовність, а багато-кого навіть навернув на Христову стежину. Відтепер приступити до мощів Еміліана Ковча могтиме кожен, адже вони перебуватимуть у катедрі. Крім цього, під час Хресної ходи до катедри перенесли ще його ікону. До блаженного також будуть звертатись у своїх молитвах і священики, адже він оголошений покровителем душпастирів та й за свого земного життя був взірцем жертвенного і безстрашного священика. Відрадно, що блаженні останки нашого мученика ХХ століття повернулись саме в Рік покликання з наголосом на священичому покликанні.

 

Хресна дорога розпочалася від церкви Вознесіння Господнього. Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ звернувся до пастви зі вступним словом про значення хресної ходи та особливо акцентував на вшануванні мощів блаженного мученика о. Еміліана Ковча. Наступними стаціями Хресної дороги служили пам’ятні хрести, капличка Люрдської Богоматері, знаки духовно-історичного значення та храми міста. У ході взяло участь численне духовенство на чолі з Апостольським Адміністратором Впрп. о. Дмитром Григораком, ЧСВВ, представники місцевих монаших спільнот, студенти Чортківської Дяківсько-Катехитичної академії та миряни різних конфесій. Молитву в честь Терплячого Ісуса також супроводжували страсні пісні та розважання.

 

Переповненні і наші серця вдячності до блаженномученика  о. Ємільяна Ковча за взір батька, християнина, священника а перш за все за ідеал ближнього згідно з словами Христа які Він засвідчив словом і ділом. Він дякував Богові за те що удостоївся терпіти ради Бога і ближнього а ми дякуємо за Нього як безцінний дар для нас, духовенства та вірних. Саме Він удостоївся стати покровителем душпастирів УГКЦ переслідуваної, гоненої,  нищеної але не знищеної, саме тому що мала таких вірних синів як о. Ємільян Ковч.

 

30-31 березня в приміщені Єпархіального управління Бучацької єпархії відбувся євангелізаційний собор під гаслом «Ідіть і навчайте…». Розпочався собор Божественною Літургією в Катедральному Соборі Верховних апостолів Петра і Павла, в якій взяли участь усі учасники собору. Після реєстрації учасників в приміщені Єпархіального управління, відкрив собор Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ, який і виступив з першою доповіддю на тему: «Потреба нової євангелізації». У своїй доповіді о. Дмитро дуже гарно проілюстрував становище церкви, яка потребує реєвангелізації. «Людина змінилася. Зараз інші часи, ніж були 2000 років тому, навіть 100 років тому. Науково-технічний прогрес – це результат людської діяльності: людина створює нові речі, які дають їй ніколи раніше не бачені можливості, створюються нові умови і обставини життя і це змінює людину: змінюється ментальність (спосіб мислення), поведінка і спосіб життя. Чим далі, тим швидше настають зміни в житті, які створює сама ж людина і це має зворотній вплив: людина змінює середовище і засоби свого життя, а це у свою чергу змінює людину… Сучасна людина поступово відходить від Бога, стає навіть не ворожою, а байдужою до Бога. Віддаляючись від Творця, людина потрапляє в усе глибшу екзистенційну кризу: для чого жити і взагалі, який сенс людського життя. Духовна криза спонукає моральну кризу, і ті кризи охоплюють все людство. І замість звернутися до абсолютних законів життя, які встановив Творець, людина, нажаль, шукає порятунок у новітніх філософських пропозиціях, у езотериці, а навіть заглушує пустку і біль душі алкоголем, наркотиками, розпустою і т. п.  Криза сучасної людини – це цілком логічний наслідок її відходу від Бога. Інакше бути не могло: втрачаючи зв’язок з Творцем, людина втрачає саму себе. Творіння без Творця зникає… Маємо нині факт, сумний, але факт, що християни, зокрема у Європі, в традиційних християнських країнах, не живуть вірою в Христа, віра в них, якщо ще є, то чомусь дуже холодна і не змінює їхнього життя. Бачимо з досвіду, що християнство швидше сприймається і поширюється там, де є нужда і бідність і чомусь остигає там, де людина досягає певних комфортних матеріальних умов життя. Отже треба знову і знову євангелізувати – нести людям живого Христа».