Улашківські святі в поезії
Пісня про Найсвятішу Діву Марію в тутешньому образі ласками відомої.
Тисяч сімсотого тридесят первого
Року так зачала в іконі сей
О Діва, Мати Бога Жива, чудеса многа творити.
Сия би каждому в Раціборскіх дому
Були увіренная, зачала плакати, слези проливати
Через девять день, Ласкавая
В том з стіни на столі, стала, як на престолі
Во небесной славі Лямпу низ спустила,
би у ног світила, яко луна Чистой Діві.
Что гди зобачили й присягами ствердили
Мислят где Ю дати Йоан Креститель,
сей тайни явитель, во сні Шимону дав знати
Аби воведенна, чудес дополненна
До Улашковского монастеру била
Где би всім точила струя милости Своєя.
На що ізволили, другії мислили
Як матер видати, гди тут всіх рятуєт
Темним взрок даруєт недуги сія ісціляєт
Для чого виділи, як слези точили
Людіє з той веси з котрой провадили
І ту осадили небес вищую Царицу.
А так Богом данна Пречистая Панна
В тутешній святині, щоден дари даєт
Больних ізціляєт.
Ту хромі ходят, больни ся возводят
Вітром нарушенни цільби одбирают
Темни прозирают, скорбних ісполняєт радости.
В повітрі заразі, чумі і проказі
Ту всіх приходящих, здравих заховалась
Гди їм жити далась, мати живот дающаго
І гди юж родина, мати отец сина
Мертва опустили, як ся до тя вдали
Жива в руки взяли іменем звана Лаврентія
Которий з своїми сестрами родними
Марійо і Аполонійо юж мертви прибрали
До гробу одану чрез тя мати оживлену
Надто всі визнают, як ся проганяют нечистії духи
З Половец друченни
Три місяц мученни, Тобою Діво спасенни
О тем где витаєт к Тебі притикаєт
Усердно, о Мати мольби наша прийми
Рат і меч одіми повітря глада борони.
А так Отец з Сином в Божестві єдином
Со Духом Святим, будет похваленну
Чрез тя умоленну, о прибіхших под Твой покров.
Вірш
Чудове містечко, райочок земний
Милуюча око природа,
Поглянеш навкруг і аж серце щемить
Із радості й вдячності Богу.
Гористі ліси довкруги розтяглись,
Серет, мов та змійка хлюпоче і вється,
В долині в садах потонуло село,
Що славним іменням Улашківці зветься.
Під лісом стрімка та висока гора,
Що вкрита хрестами – то Хресна Дорога.
На самій горі стоїть Церква свята
Оо. Василян монастир там чудовий.
Прославлене стало село це здавна
В своїх чудотворних іконах
Пречистої Діви Марії – одна,
Івана Хрестителя – друга.
Багато людей сюди лине завжди
Несуть свої журби і біди
В покорі сердець припадають до стіп
“Маріє, рятуй нас негідних”.
Хреститель Господній Предтеча Іван
“Покайтеся” – всіх закликає,
Зготуйте дорогу для Спаса Христа
До Ваших сердець Він бажає.
Хто голос цей вчує і заклик прийме
У сповіді душу очистить
Той ласк тут багато святих осягне
І спокій душі тут одержить.
Спішімо і ми до ікон цих святих
З розкаяним, щирим серденьком
Маріє, прийми нас, ми діти Твої
Своїм омофором покрий нас, о Ненько.
Пісня про св. Івана Хрестителя знаного з ласк в тутешній скелі
Ніст од віка человіка больша над Івана
Крестителя Спасителя, Пророка Предтечу.
Предреченна, об′явленна словем Архангела
Чтож нового? Чудесного? В нем зрим сіє?
Отец время, мати бремя іждивши в неплоди
Сей зачати уже святи внутр взиграя світ виділ
Нарожденну, оглашенну, з чудес во всіх странах
Отец просит глос возносит ісполнь Йоана славит
Что се ново? Отца Слово? Йоан ім′я єго?
Єже в роді ніст сей в воді крестит Пречиста Агнца.
Смирен ділом і прост тілом Предтеча Ісуса
Поучаєт, главу даєт ко усікновенню
Что внимало аби дало небо честь Йоану
Перву в себі, а в потребі мирови Йоана.
Сего ради всія гради к Улашківцям приходят
Же не в малі чудес в скалі Йоана дознают.
Где люд темни прокаженни з болем то визнаєт
Же введенну ту збавленну з ласк в сей іконі Єго
В сей святині уже нині больш пятсот літ числстся
Як дознают одбирают цільби приходящиї.
Убо слава, честь і хвала Богу в Тройци да будет
З Йоана же єст дана всім нам помощ і сила.