Паломництва на Ясну гору в Улашківцях

З давніх-давен, в різних країнах світу людство відбуває “паломництва, прощі, “богомілля”– подорож до святих місць, ”місць ласк” на відпуст, де молитва особливо діюча. Церква розрізняє велике (Єрусалим і Рим) і мале (до місцевих святих) паломництва.”

Вже, почавши “від ІІІ ст. перед приходом Христа, ізраїльтяни мали звичай відбувати побожні паломництва до місць, де Бог об’являвся патріархам, а потім до святинь, зокрема Єрусалимської. Цьому звичаєві колись також піддався Ісус Христос, Пречиста Діва Марія та Йосиф з далекої Галілеї, які щороку ходили до Єрусалимської святині на свято Пасхи.”

Від ранніх часів, перші християнські громади, що повставали на руїнах поганства, спішили тисячами до Святої Землі, до місць, які освятив Ісус Христос - Вифлеєм, Єрусалим, Назарет, святі апостоли і мученики, або до місць об’явлень, чи чудес, щоб випросити помочі в труднощах, робити діла покути, або дякувати за одержані ласки.

“З часом ці паломництва прибрали дуже великий характер так, що поганський римський цісар Гадріян біля 100 р. наказав на місці де сьогодні стоїть Церква Божого гробу побудувати поганську святиню. А в 325 р. мати цісаря Константина Великого Олена віднайшовши хрест Ісуса біля стіп Голгофи започаткувала тим самим велике почитання та паломництво.”

Сьогодні, до найвизначніших християнських місць прощ і паломництва належить: Свята Земля, Рим, де спочивають мощі святих верховних апостолів Петра і Павла, та Марійські відпустові місця – у Люрді, Фатімі, та сотні інших, в тому числі й українські.