28 серпня, на свято Успіння Богородиці, на Ясній Горі в Гошеві чотири архиєреї владики Іван Мартиняк – із Перемишля (Польща), Софрон Мудрий єпископ-емерит – з Івано-Франківська, Тарас Сеньків – зі Стрия, Іриней Білик – з Італії одягли в дорогоцінні шати з коронами ікону Гошівської Божої Матері. Також на коронації був присутній Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ.
Коронація означає, що Церква немовби канонізує ікону, визнає її чудотворною, до якої люди можуть йти з паломництвом, звертатись молитвою. Ця вже друга коронація, яка тільки ще раз пітвердила визнання авторитетом Церкви ікони як чудотворної. Окрім того, Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві декрет про оголошення його великою базилікою із прилученням до великих Маріїних відпустових місць Католицької Церкви в усьому світі.
Ввечері 27 серпня, у передсвяття Успіння, в монастирській церкві відбулися вечірня з литією, виставлення плащаниці Пречистої Діви Марії, нічні чування перших прочан при чудотворній іконі. А наступного дня ієреї відслужили утреню, дві божественні Літургії, а між ними відбулася урочиста коронація ікони Гошівської Богородиці, яку провели архієреї за численної участі священиків, монахів, монахинь і великого здвигу прочан. За свідченнями багатьох віруючих, які щороку відвідують Гошів на свято Успіння, такої чисельності людей за останні 20 років вони не бачили. А за приблизними підрахунками представників правоохоронних органів, що підтримували порядок, у цьогорічній прощі взяли участь близько 50 тис. паломників. Проща зібрала людей різних національностей і конфесій, з різних міст і сіл не лише України, а й інших держав.
Деякі з історичних чудес
1. Дня 5 серпня 1737 р. Кунегунда Садовська, з дому Попель, смертельно хвора, коли лікарі втратили всяку надію на її виздоровлення, виздоровіла в одній хвилині, коли її муж пішов до Гошівської церкви отців василіян, і, лежачи хрестом перед чудотворною іконою просив Пречисту Діву Марію про виздоровлення своєї дружини.
2. Дня 12 квітня 1743 р. привезли до Гошівської церкви розумово хворого Степана Лучковича. Під час молитви його родичів перед чудотворною іконою Пречистої, до хворого повернувся ум і він став повністю здоровим.
3. Отець Яків Колачківський, парох Дашави, хворий на ноги, мусив ходити на милицях, коли прийшов до Гошівської церкви, відложив милиці, упав на землю і, лежачи хрестом, сердечно молився перед чудотворною іконою. По молитві встав зовсім здоровим і без милиць вернувся додому.
4. Дня 4 липня 1770 р. їхала до Гошева Марія Кульчицька. І коли напувала в ріці коні, несподівано одна дитина впала з воза і втопилася. Нещасна мати взяла на руки мертву дитину, занесла її до церкви і, впавши на коліна перед чудотворною іконою Божої Матері, сердечно молилася. Коли встала від молитви, не знала з радості, що має робити, бо мертва дитина ожила і весело махала ручками до зворушеної мами.
З історії чудотворної ікони
У 1746 році Київсько-Галицький митрополит Атанасій Шептицький проголосив ікону Гошівської Божої Матері чудотворною і коронував її. На прохання львівського шляхтича Миколи Гошівського її перенесли у монастирську церкву на Ясній горі. Пізніше шляхтич подарував монастиреві усю гору, де монахи збудували дерев’яну церкву і на честь мецената назвали монастир Гошівським.
До кінця ХVIII століття у «Монастирському літописі» налічувалось більше 100 записів про чудесні зцілення Гошівської Богородиці.
У 1950 році монастир на Ясній горі закрили; якийсь час там був притулок для дітей-інвалідів. Саме тоді Гошівська ікона Матері Божої зникла. Наприкінці 70-х років у приміщеннях монастиря був склад.
У 1990 році Гошівський монастир повернули монахам–василіанам УГКЦ. У 2001 році було віднайдено найстарішу копію Гошівської ікони. Саме її і коронують 28 серпня.
У липні цього року Святіший Отець Бенедикт XVI благословив корону та шати для чудотворної ікони. Оригінал Гошівської ікони не віднайдено.
Родина Бартків із села Росточки поблизу Гошева стали фундаторами копії ікони Гошівської Богородиці для церкви св. Миколая на Аскольдовій Могилі. Ця подія відбулася 11 січня 2009 року на Божественній Архієрейській літургії, яку провадив владика Софрон Мудрий. Він і освятив точну копію ікони для парафії св. Миколая Чудотворця. Ця копія була написана художницею Русланою зі Львова, за сприяння і благословення ігумена Василіанської обителі о. Дем’яна Кастрана. Освячена Владикою Софроном Мудрим, копія чудотворної ікони Богородиці, писана олією на тонкому лляному полотні, відтепер перебуватиме на Київських горах, у греко-католицькому храмі святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі.
Прес-центр Бучацької єпархії
за матеріалами Романа Івасіва.
