Різдво твоє, Богородице Діво,
радість звістило всій вселенній,
з тебе бо засяяло Сонце правди –
Христос Бог наш.
Він, розрушивши клятву,
дав благословення
і, ударемнивши смерть,
дарував нам життя вічне.
(Тропар Різдва Богородиці, г. 4).
Коріння празника Різдва Богородиці сягає, ймовірно, V століття. Вперше Різдво Богородиці святкували в Єрусалимі, освячуючи храм, збудований на місці купелі Витесда. Про освячення збудованої на честь Богородиці церкви розповідають східні джерела, вони ж згадують і про будинок Йоакима й Анни, що стояв також неподалік від купелі. Церкву 614 року зруйнували перси, а 638 року – араби.
Преобразився Ти на горі, Христе Боже,
показавши ученикам Твоїм славу Твою,
скільки змогли.
Нехай засіяє і нам, грішним,
Світло Твоє повсякчасне,
Молитвами Богородиці,
Світлодавче, слава Тобі
(Тропар Преображення).
Назва празника, який святкуємо 19 (6) серпня, - Преображення Господнє – (означає, що через людське тіло Ісуса Христа просіяло Його Божество) наближає цей день до Богоявлення. Охрестившись, Господь Ісус об’явився світові, а у преображенні об’явив своє Божество вибраним апостолам у присутності знакових постатей Старого Завіту – Мойсея та Іллі. Незадовго перед своїми страстями Ісус свідчить про славу свого Царства, що надходить.
«Пророче і предтече пришестя Христового,
достойно звеличати тебе не в силі ми,
що з любов’ю тебе почитаємо,
бо неплідність матері
і отча безгласність розрішилися
славним і чесним твоїм різдвом –
і воплочення Сина Божого світу проповідується»
(тропар свята)
Іван Хреститель (Іван Предтеча, Йоан Хреститель, Йоан Предтеча, Іоан Предтеча, Іоан Хреститель; євр. Йоханан бар Зехар’я – «син Захарії»; грец. Іоннес о Баптистес – «Іван Хреститель») – найбільший святий після Діви Марії. Про нього Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав, більший від Івана Хрестителя» (Лк 7, 28). Іван Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».
Детальніше: Про що нам говорять свята Різдво Івана Хрестителя
Так східних, як і західних християн єднає одна спільна мета: прославити любов Триєдиного Бога, головно Другої Божої Особи, Ісуса Христа, який приніс спасіння цілому людському родові. Мета є одна, але шляхи до цієї мети різні, згідно з ментальністю та духовно-богословськими традиціями Сходу і Заходу. Захід більше звертав і звертає увагу на людську природу Ісуса Христа та на всі ті події Його життя, які були притаманні Спасителеві як справжній людині: терпіння і смерть. Схід більше наголошує Божество Ісуса Христа і вияви цього Божества також і в земному житті Христа Господа: поява Пресвятої Тройці під час Його хрещення, преображення на Таворській горі, а головно Його світле воскресіння.
Зішестя Святого Духа. П’ятидесятниця
«І з’явилися їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді 2, 3-4).
Празник Зішестя Святого Духа Христова Церква святкує п’ятдесятого дня по Великодню. Грецька назва свята – Пентекосте – означає п’ятдесятий. А повна назва грецькою звучить так: «Царський празник святого п’ятдесятого дня».
28 травня 2015 р.Б. у приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ відбулася науково-практична конференцію на тему “Проблематика рубрик Служебника УГКЦ”. Конференцію організувала Партіарша літургійна комісія УГКЦ. Співорганізатором конференції також була кафедра літургійного богослов’я УКУ. Представником від Бучацької єпархії був о. Мирослав Думич, доктор літургійного богослов’я, голова літургійної комісії поданої єпархії.
Сторінка 591 із 595