static-aside-menu-toggler

 

1 грудня цього року було важливою історичною датою, адже минуло 20 років від референдуму, коли українці спільно проголосували за відновлення незалежності України. З нагоди ювілею відбулася зустріч представників УПЦ КП, УПЦ та УГКЦ з українською інтелігенцією. Так, Патріарх УПЦ КП Філарет, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, вікарій Київської Митрополії УПЦ владика Іларій, Архиєпископ Любомир Гузар, відомі українські інтелігенти: Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та інші висловили занепокоєння щодо суспільно-політичного становища в сучасній Україні і закликали її громадян бути солідарними та мати чітку національно-громадянську позицію, яка б відповідала інтересам незалежної і вільної держави. З цього приводу було підготоване і відповідне звернення (текст звернення поданий нижче).

В Архикатедральному соборі св. Юра 29 листопада відбулися урочистості з нагоди проголошення Львівської Митрополії УГКЦ, в яку входять чотири єпархії, та введення на престол Митрополита Львівського Високопреосвященного владики Ігоря Возьняка. Архиєрейську Божественну Літургію очолив Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав, котрий у своїй промові сказав: «Сьогодні Господь посилає мені особливого помічника – Митрополита, який буде чувати над церковним життям у цих єпархіях. Тому сьогодні ми радіємо, ми сьогодні тішимося і ми кажемо: «Господи, дійсно ти покликав вірного, віруючого і мудрого управителя». Ми з радістю уділяємо наше життя дочасне і вічне і наше спасіння у руки цього душпастиря, бо знаємо, що він кожному з Вас і мені в тому числі дасть денну мірку поживи у свій час». Натомість, Митрополит Ігор Возьняк у своєму подячному слові виголосив: «Від імені Львівської Митрополії возношу вдячність Божому провидінню за отримане благословення для ще кращого розвитку нашої Церкви. Дякую представникам Синоду нашої Церкви за благе рішення та благословення Святішого Отця на установлення не тільки Львівської Митрополії, але і двох інших, які незабаром будуть проголошені».

Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ із пастирським візитом відвідав Папську колегію Покрови Пресвятої Богородиці в Римі. Єпископ зустрівся зі студентами та священиками Бучацької єпархії, котрі навчаються в Італії у богословських закладах і служать для наших українських вірян у цій країні. Під час спілкування з владикою студенти та душпастирі поділилися своїми враженнями від навчальної та пастирської діяльності в Італії та висловили свої побажання.

З пастирським візитом владика Дмитро Григорак, ЧСВВ побував в італійському місті Капуа, де душпастирює для українців-емігрантів священик Бучацької єпархії о. Роман Бриндзей та служать сестри-мироносиці: с. Софія та с. Севастіяна. Також Єпископ Бучацький зустрівся з парохом церкви святих Пилипа та Якова Доном Джанні. З цією парафією Бучацька єпархія має налагоджені партнерські відносини.

У німецькому місті Гогентан 17-20 листопада відбувся з’їзд лідерів руху «Віднова у Святому Дусі». Організатором цієї зустрічі була Міжнародна Католицька Харизматична Служба Віднови. Учасниками з’їзду стали духовенство та миряни з різних країн європейського континенту. Як єдиний з Єпископів на цій зустрічі був присутній і Єпарх Бучацький владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, котрий опікується рухом Віднови в середовищі УГКЦ.

Багато святих є у нашому народі: святителі, преподобні, мученики, ісповідники. Однак найбільш знаним та почитаним не лише в Україні, але й за кордоном є святий священномученик Йосафат Кунцевич, ЧСВВ, Архиєпископ Полоцький. Святий Йосафат – це мученик за єдність Церкви Христової. Девізом його життя були слова: «Щоб усі були одно». Для цього він жив, молився, а також жертвував Богові всі терпіння й невигоди свого життя. Найбільшою жертвою, яку склав на Божий вівтар український святий, була його мученицька смерть за єдність зі святим Апостольським Престолом 12 листопада 1623 року. Ця жертва не залишилася непомітною, тому що вже 1647 року Йосафата Кунцевича проголошено блаженним, а 1867 року – першим святим Унійної Київської Церкви. Ми, його нащадки, сини і дочки українського народу, вірні діти УГКЦ, вшановуємо нашого брата і дякуємо Богові за дар такого великого святого для нашої Церкви й народу.