static-aside-menu-toggler

Релігійно-інформаційна служба України висвітлює діяльність т. зв. «групи Догнала» проводячи веб-конференції та друкуючи свідчення тих людей, які спілкувалися із колишніми монахами з с. Підгірці.  Тема діяльності т.зв. «групи Догнала» викликала жвавий інтерес у читачів РІСУ. Після веб-конференції і публікації вражень від участі у реколекціях, організованих «догнальцями», пропонуємо до уваги наших читачів ще один матеріал, який надійшов у редакцію. Його автор, із зрозумілих причин, захотів залишитися анонімним.

 Колись я з друзями час від часу відвідував Підгорецький монастир, так би мовити, приватним велопаломництвом. Але з часом цей звичай занехаявся… Навесні 2004 року ми вирішили все ж таки згадати старі добрі часи. Цьому сприяла і та обставина, що в родині я став «білою вороною», оскільки чи не єдиний не відвідав «реколекції», які відбувалися у цьому монастирі, і був досить скептично налаштований до діяльності їх організаторів.Тому, домовившись з друзями, ми, як і колись, вирушили на велосипедах в паломництво до Підгорецької Богородиці.

22 грудня 2010 р. Б. відбулася спільна екуменічна молитва за невинно вбитих монахів домініканців у м. Чорткові. Цією молитвою було завершено святкування 400-літнього ювілею перебування домініканців у Чорткові.

22 грудня 2010 р. Б. у храмі Непорочного Зачаття Діви Марії в м. Чорткові відбувся храмовий празник. У співслужінні зі священиками деканату м. Чорткова Божественну Літургію відслужив Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії УГКЦ високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ.

Парафіян храму разом з його парохом о.  Григорієм Канаком з бадьорим та молитовним духом зустріли та привітали духовного пастиря перед входом у храм.

Резонансне інтерв’ю

Спілкувався

Володимир Погорецький

– Отче Дмитре, чортківчани, судячи з анонсу в міській газеті «Чортківські вісті» про майбутню нашу розмову, знаю достеменно, чекають її з великою заохотою, нетерпінням та увагою. Тож, як говориться, час сьогодні настав благодатний – Ви повернулися з відрядження, і для трудівника пера настала сприятлива пора засівати зерна прознання.

Знаю, що Ви читали мою статтю, яка була опублікована позаминулого тижня у міській газеті «Тернисте плетиво смутку». Мені відомо, бо до мене доносяться вісті-чутки з єпархіального управління Бучацької єпархії, що ряд греко-католицьких священиків і вірних УГКЦ незадоволені цією публікацією, яка, на їх думку, підриває авторитет окремих церковнослужителів, а її автор (треба дивитися крізь призму міжконфесійного конфлікту, що виник між вірними УГКЦ та УПГКЦ  за чортківський храм Преображення Господнього) чомусь не виправдовує силових методів боротьби вірян за цей храм Божої прослави  і хотіли б, щоб я дав у газеті спростування, себто визнав помильність своїх слів. Чому на Вашу думку ця стаття викликала такий резонанс у суспільстві? Яких помилок чи огріхів допустився її автор?

22 грудня на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у храмі преображення Господнього, що в м. Чорткові, Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ освятив капличку Пресвятої Богородиці.

Журналістика – одна із небагатьох професій, яка спроможна впливати на певні суспільні процеси, може витримати удари навіть антигуманної політики, у силі захистити морально-духовні людські цінності. Не випадково її часто називають «четвертою владою». Саме для представників «четвертої влади», тобто журналістів релігійних та світських ЗМІ України, з ініціативи Патріаршої комісії у справах мирян у Львові відбулася фахова зустріч – семінар із дещо провокаційною, проте важливою та актуальною назвою «Чому Церква мовчить там, де повинна говорити». Тематика семінару була доволі широкою: від роздумів про містичну глибінь Слова до практичних порад для віруючих журналістів, котрі працюють у світських ЗМІ, і чи не найголовнішим гаслом зорганізованої зустрічі стали слова: «Бути носієм Доброї Новини».