static-aside-menu-toggler

У ніч з 13 на 14 січня 2012 р. Б. парафіяни греко-католицької церкви смт. Скала-Подільська вирушили на зимову прощу до Зарваниці. На шляху до святині віряни відвідали монастир отців Василіян у Бучачі, де одразу ж відчули піднесення молитовного духу від споглядання на різдвяну шопку. Приємно здивований великою кількістю прочан, о. Теофіл Штурмак (монах обителі), привітав усіх з Різдвяними святами, збагативши знання присутніх історією відродження і розвитку монастиря.

Облагородженою, світлою ходою
Ступає по землі святе Різдво
Із таїнством вертепу, з колядою.
Христос Рождається! Славімо же Його!

Такими словами розпочиналося вертепне дійство, яке підготували парафіяни храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього м. Копичинці.

Історія українського вертепу, як свідчать численні дослідники, сягає часів гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, а це проміжок між 1600-1620 рр. Для нас ці роки асоціюються ще й із початком історії нашого храму, адже побудований він у 1630 р. Довгий час вертеп був найзручнішою формою поширення правди про історичні події, сприяв збереженню національних традицій. Найжорстокіших переслідувань вертеп та колядки, як і вся українська культура, зазнали в часи комуністичного пекла. Не один «Ірод» намагався знищити український народ, мову, державу. У нашому вертепі з уст січового стрільця звучало: «Не пускайте Ірода до себе. Тільки в Богові нехай буде потреба. Бороніть свою Вкраїну, а вся нечисть хай загине». Нечисть або, іншими словами, гріх, напевно, заполонили би вже все людство, якби не було Різдва Божого Дитятка.

Різдво Христа має за мету повернути людину до повноти життя з Богом і таким чином відновити  і перемінити увесь світ. Про це йдеться у Різдвяному посланні владики Дмитра (Григорака), єпископа-ординарія Бучацької Єпархії УГКЦ.

Церковний ієрарх констатує: «відносини людини з  Богом – це найголовніші і визначальні відносини у вселенній. Вони визначають лице світу і його майбутнє. Зв’язок з Богом – найперший і найсуттєвіший із 4-ох головних зв’язків, які зумовлюють життя людини, а саме: зв’язок з Богом, зв’язок людини з іншими людьми, зв’язок людини з собою, зв’язок людини з світом природи».

Різдвяні свята – це свята радості, яку дарує нам народжений Месія. Ісус Христос, котрий народився у людському тілі лише один раз, у душах добрих християн народжується постійно, особливо у часі Різдва, у часі присутності на Божественній Літургії, у часі гучної та щирої коляди …

Різдво Христове 2012-го у Бучацькій єпархії УГКЦ стало подвійним святом і важливою датою на початку Року Святих Таїнств. У Катедральному соборі верховних апостолів Петра і Павла у Чорткові Єпарх Бучацький Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ увів у дияконський сан чотирьох кандидатів, котрі закінчили Івано-Франківську духовну семінарію.

Відомо, що за свят-вечірнім столом віддавна збиралась уся родина. Дотримуючись цієї давньої української традиції, 6 січня в управлінні Бучацької єпархії вперше провели унікальну духовну акцію, яка об’єднала людські серця і зробила навіть незнайомих людей братами і сестрами. Це була свят-вечірня трапеза, на яку завітали малозабезпечені, потребуючі та знедолені миряни, а також діти-сироти. У ній взяв участь Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ. До трапези також приєднались священики, місіонери, представники християнських молодіжних організацій, отці Василіяни, сестри Пресвятої Родини та сестри Мироносиці, котрі трудяться у нашій єпархії, зокрема у Чорткові. На особливе свято Східної Церкви завітали і представники римо-католицького духовенства, котрі ділились із присутніми католицьким оплатком. Натомість, владика Дмитро, за східнохристиянською традицією, по-батьківськи ділився із учасниками трапези проскурою. А розпочалась свята вечеря з молитви та благословення дванадцяти символічних страв. Опісля присутні колядували та складали один одному святкові побажання.