23 січня 2011 року з нагоди 10-річчя патріаршого служіння Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира за участі Першоієрарха Церкви, а також владик – членів Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, численного духовенства, монашества і чернецтва з усієї України, парафіян храму, представників громадськості та вірян Київської архиєпархії УГКЦ у храмі Святого Василія Великого у Києві була відслужена урочиста Архиєрейська Божественна Літургія. У святковій Службі Божій також взяли участь Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Іван (Юркович) та Владика Станіслав Широкорадюк, єпископ Римо-Католицької Церкви в Україні.
Бучацьку єпархію представив Апостольськиц Адміністратор о. Дмитро (Григорак) ЧСВВ, отці декани, працівники єпархіяльного управління та миряни.
14 січня подвійне свято, Обрізання ГНІХ та празник св. Василія Великого, урочисто святкує ціла наша церква. Апостольський Адміністратор Бучацької Єпархії УГКЦ звеличив цей празник у Бучацькому монастирі ОО Василіян. О 10.30 у Храмі Чесного Хреста Господнього о. Дмитро Григорак, ЧСВВ очолив урочисту Літургію Святого Отця нашого Василія Великого у співслужінні о Макарія Солюк, ЧСВВ настоятеля монастиря ОО Василіян у м. Бучач.
Особливим є для ОО Василіян празник св. Василія адже саме Він є засновником, законоположником і патріархом Чину Святого Василія Великого та інших монаших спільнот, як на сході так на заході, адже св. Бенедикт засновник монашества на заході свої правила базував на правилах св. Василія Великого батька східного монашества.
Детальніше: О Василіє Великий церкви Божої красо, о якими ж ми словами, гідну честь тобі дамо
Різдвяне послання Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ
о. Дмитра ГРИГОРАКА,ЧСВВ на Різдво 2011 р.Б.
Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним монахам і монахиням, дорогим Братам і Сестрам!
Христос родиться, щоб воскресити
впалу колись людську природу
(тропар Навечір’я Різдва Христового)
Різдво Господа нашого Ісуса Христа – надзвичайна подія в історії людства. Подія, яка є конкретною історичною подією і є водночас Таїнством: Таїнством приходу Бога у світ, який продовжує постійно приходити в серця людей в невидимий духовний спосіб поки буде існувати цей світ.
Кожного року в час Різдва Господь пропонує нам знову і знову роздумувати над Його приходом і зсилає свої особливі благодаті, щоб щоразу все більше і глибше відкривати свою безмежну любов до нас. Через Різдво Господь продовжує здійснювати Свій план повернення людини до свого Творця.
Детальніше: Різдвяне послання Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ
Єпархіальна курія, отці декани, пресвітерська рада, колегія єпархіальних радників, редакція «Христової Скелі», єпархіальні комісії, духовенство, монашество та всі вірні Бучацької єпархії щиросердечно вітають з 55-річчям від дня народження високопреподобного о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольського Адміністратора Бучацької єпархії.
Нехай Милосердний Бог, Який краще за всіх знає цінність і постійність Ваших кропітких зусиль для утвердження цілої нашої Бучацької єпархії, щедро винагородить Вас в цьому житті здоров’ям і щастям близьких вам людей, повагою вірних, а в Небі обдарує вічним щастям.
На многії літа!!!
26 грудня, з Божої ласки, розв’язався останній міжконфесійний конфлікт у Бучацькій єпархії між православною і греко-католицькою громадами. У селі Хлопівка цього дня Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ у співслужінні з отцем-деканом і священиками з сусідніх парафій посвятили хрест під будівництво нової церкви для греко-католиків. Підтримати громаду с. Хлопівка приїхали і представники обласної та районної держадміністрації. Сільський голова висловив щиру вдячність Богу, що саме за його каденції розпочнеться будівництво Господнього храму!...
Усі присутні, скріплені Божим духом, пастирським благословенням та доброю волею представників влади, отримали ентузіазм для будівництва каплички, а потім церкви! Отож, із Богом!!!
Релігійно-інформаційна служба України висвітлює діяльність т. зв. «групи Догнала» проводячи веб-конференції та друкуючи свідчення тих людей, які спілкувалися із колишніми монахами з с. Підгірці. Тема діяльності т.зв. «групи Догнала» викликала жвавий інтерес у читачів РІСУ. Після веб-конференції і публікації вражень від участі у реколекціях, організованих «догнальцями», пропонуємо до уваги наших читачів ще один матеріал, який надійшов у редакцію. Його автор, із зрозумілих причин, захотів залишитися анонімним.
Колись я з друзями час від часу відвідував Підгорецький монастир, так би мовити, приватним велопаломництвом. Але з часом цей звичай занехаявся… Навесні 2004 року ми вирішили все ж таки згадати старі добрі часи. Цьому сприяла і та обставина, що в родині я став «білою вороною», оскільки чи не єдиний не відвідав «реколекції», які відбувалися у цьому монастирі, і був досить скептично налаштований до діяльності їх організаторів.Тому, домовившись з друзями, ми, як і колись, вирушили на велосипедах в паломництво до Підгорецької Богородиці.
Детальніше: “Я дякую Богові, що вирвав своїх родичів з цієї секти”
Сторінка 493 із 584