static-aside-menu-toggler

15 січня 2012 р. чортківська спільнота «Українська молодь – Христові» представила свій вертеп парафіянам церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії м. Чорткова. Дійство відбулося після Святої Літургії на церковному подвір’ї. Учасниками вертепу була найактивніша молодь: хлопці були переодягнені у костюми козаків, а дівчата красувались у вишиванках і плахтах. Молоді люди дійсно показали високий мистецький рівень, а ще спільно з усіма присутніми виконали декілька колядок.

Зима ... Від легенького морозу під ногами поскрипує довгоочікуваний сніжок. Уранішній сон та дрімоту знімає, як рукою. Усі: від малого до великого поспішають до церкви, адже саме зараз час веселих Різдвяних свят, колядок та щедрівок. Особливе піднесення та радість наповнюють кожну християнську душу. На всій українській землі в ці дні вітають новонароджене Боже Дитя.

Різдво Христове – це не лише 7 січня, а кожен день Різдвяного періоду, коли люди вітаються словами «Христос Рождається!», засвідчуючи цим, що містерійний прихід Божого Сина на Землю триває. Саме тому і Новий рік за старим стилем асоціюється з новонародженим Ісусом, Котрий проходить обряд обрізання за єврейським законом. Так, 14 січня у Києві відбулася урочиста Різдвяна зустріч – Просфора та коляда з Патріархом. Такий захід проводився не вперше. Цьогорічними його учасниками були Блаженніший Святослав Шевчук, Глава й Отець УГКЦ, Архиєпископ Любомир Гузар, Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, владики нашої Церкви, священики, богопосвячені особи, миряни з різних куточків України і навіть іноземних країн. Серед мирян було багато творчої інтелігенції, науковців, представників найвищих органів влади. Поколядувати з Патріархом та скласти пожертви на будівництво головного собору УГКЦ приїхали і представники Бучацької єпархії, зокрема з Чорткова та Хоросткова. І особливо впадала у вічі серед учасників святкувань велика кількість вишиванок, які наче стали атрибутами цієї Різдвяної зустрічі.

У ніч з 13 на 14 січня 2012 р. Б. парафіяни греко-католицької церкви смт. Скала-Подільська вирушили на зимову прощу до Зарваниці. На шляху до святині віряни відвідали монастир отців Василіян у Бучачі, де одразу ж відчули піднесення молитовного духу від споглядання на різдвяну шопку. Приємно здивований великою кількістю прочан, о. Теофіл Штурмак (монах обителі), привітав усіх з Різдвяними святами, збагативши знання присутніх історією відродження і розвитку монастиря.

Облагородженою, світлою ходою
Ступає по землі святе Різдво
Із таїнством вертепу, з колядою.
Христос Рождається! Славімо же Його!

Такими словами розпочиналося вертепне дійство, яке підготували парафіяни храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього м. Копичинці.

Історія українського вертепу, як свідчать численні дослідники, сягає часів гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, а це проміжок між 1600-1620 рр. Для нас ці роки асоціюються ще й із початком історії нашого храму, адже побудований він у 1630 р. Довгий час вертеп був найзручнішою формою поширення правди про історичні події, сприяв збереженню національних традицій. Найжорстокіших переслідувань вертеп та колядки, як і вся українська культура, зазнали в часи комуністичного пекла. Не один «Ірод» намагався знищити український народ, мову, державу. У нашому вертепі з уст січового стрільця звучало: «Не пускайте Ірода до себе. Тільки в Богові нехай буде потреба. Бороніть свою Вкраїну, а вся нечисть хай загине». Нечисть або, іншими словами, гріх, напевно, заполонили би вже все людство, якби не було Різдва Божого Дитятка.

Різдво Христа має за мету повернути людину до повноти життя з Богом і таким чином відновити  і перемінити увесь світ. Про це йдеться у Різдвяному посланні владики Дмитра (Григорака), єпископа-ординарія Бучацької Єпархії УГКЦ.

Церковний ієрарх констатує: «відносини людини з  Богом – це найголовніші і визначальні відносини у вселенній. Вони визначають лице світу і його майбутнє. Зв’язок з Богом – найперший і найсуттєвіший із 4-ох головних зв’язків, які зумовлюють життя людини, а саме: зв’язок з Богом, зв’язок людини з іншими людьми, зв’язок людини з собою, зв’язок людини з світом природи».