Нещодавно в Чортківській дяківсько-катехитичній академії імені священномученика Григорія Хомишина відбулася непересічна подія – виставка художніх робіт «Життя з вірою в перемогу» ветерана російсько-української війни Володимира Симанишина. Виставку мали змогу переглянути студенти та викладачі ЧДКА, а також поважні гості: преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – єпарх Бучацький, єпархіальний економ, секретар правлячого архиєрея о. Антон Крушельницький, ректор Академії о. д-р Володимир Білінчук, віце-ректор з навчальної роботи о. Іван Андрухів.
Не художник, а воїн, воїн-ветеран. Так, напевно, варто визначати для себе постать Володимира Симанишина. Важкі випробування у долі воїна-митця спонукали віднайти себе у художньому мистецтві, лікуючи душу і тіло незвичайним вмінням – творити прекрасне. Цей світловолосий чоловік завжди привітний і усміхнений, без тіні війни на обличчі виглядає пересічною особистістю. Лише титанові руки, якими він вправно навчився володіти, видають його непростий шлях і розповідають про складну долю людини.
На початку повномасштабного вторгнення Володимир Симанишин повернувся з-закордону і добровольцем став на захист рідної землі від окупанта. Він за покликом серця і за Божою волею опинився на рідній землі, щоб сповнити свій святий обов’язок. У липні 2023-го року від вибуху міни Володимир отримав поранення рук. Ампутація обох кистей – як вирок долі. Здавалося б, життя на цьому втратило сенс, перестало існувати все, що раніше було таким звичним. Але справжні українські воїни ніколи не здаються. Залишаючи один фронт, вони потрапляють на інший. Боротьба українського воїна – нескінченна. Важка фізична реабілітація після перенесеної травми відкрила нові обрії у долі воїна Володимира. Нові руки, якими довелося навчитися володіти відкрили нову сторінку життя. Ніколи не тримаючи пензля в руках, Володимир починає творити. Рух за рухом, лінія за лінією відроджують життя людини, надають новий зміст і головне – надію.
Сьогодні Володимир Симанишин вчиться жити і працювати, надихаючи інших своїм приладом. Він навчається на заочному відділенні ЧДКА ім. свщмч. Г. Хомишина, здобуваючи духовну професію дяка, регента та катехита. Духовне і творче поєднується в цій незвичайній людині. Цей подвійний катарсис душі Володимира Симанишина творить особливе сприйняття світу – через Божу любов і вміння бачити прекрасне у всьому. Його творчість як ковток свіжого повітря серед бурі, що нависає сьогодні над всією країною. Сюжети картин Володимира Симанишина різноманітні – від пейзажної лірики до побутового жанру. Художник змальовує прості сцени людського життя, які в його світобаченні постають як образи незламного народу. Кожна картина як заклик жити і боротися за все, що рідне і дороге.
Чи могли Рафаель, Рембрандт, або навіть легендарний да Вінчі тільки уявити, що пензель художника буде тримати титанова рука? Чи можемо і ми уявити нашу перемогу? Можемо навіть побачити. Вона вже зображена на картинах Володимира Симанишина. Саме так вона виглядає – у простоті, щироості і любові до рідної землі.
Пресслужба Бучацької єпархії УГКЦ
