«… бійтеся радше того,
хто може погубити душу і тіло в пеклі»
(Мт. 10, 28).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! Чудесне оздоровлення біснуватих, про яке говориться в сьогоднішньому недільному Євангелії, майже однаково описують три євангелисти: Матей, Марко і Лука.

За Марком та Лукою це чудо стається в країні Геразинській (у Мт.: у краї гадаринському). І Гераза, і Гадара знаходилися в районі Десятимістя – краї, що переважно був заселений язичниками. Це перша згадка в Євангелії від Матея про те, що Господь відвідував поганські околиці.

Ще одною відмінністю розповіді Матея є згадка про двох біснуватих, тимчасом як у Марка та Луки згадано лише про одного. Цю особливість у Матея, ймовірно, можна пояснити тим, що, за юдейським законом, для підтвердження істини було потрібно два свідки (виходячи із Втор. 19, 15: «на слово двох свідків або на слово трьох свідків справа стане чинною»).

Два біснуваті вийшли з гробів. Порожні гроби (печери) вважалися ритуально нечистими та, за поширеним переконанням, яке поділяли як язичники, так і юдеї, їх вважали місцем перебування злих духів. За традицією, це місця нечистоти, і там була їхня «оселя» (Мр. 5, 3; пор. Іс. 65, 4). Біснуваті жили в гробах, оскільки були вигнані з міст і селищ.

Біси знають, що Ісус є Сином Божим і, хоча не бажають коритися, не можуть противитися його слову. Довівши нещасних до тваринного стану, біси не бачать різниці між тваринами та людьми. Для євреїв бажання бісів переселитися у свиней було самозрозумілим – нечисті в нечисте . Загибель свиней наочно демонструє поразку і знищення бісів, їхнє вигнання з цього світу – щоб вони не змогли більше нікому заподіяти шкоди.

За час оголошення Благої Вісті (Євангелія) Ісус оздоровив багатьох людей, одержимих злими духами. Біснувата людина, одержима нечистим, відчуває надзвичайно болюче роздвоєння особистості, ніби в ній вселяється хтось чужий. Така людина може кричати неприродними голосами, говорити від імені нечистої сили, виказувати минулі чи майбутні події, а фізичні сили такого хворого завжди надзвичайно великі. Біснуваті люди були, є, і, на жаль, будуть, поки буде існувати гріх.

Біси мають справжню прозорливість до надприродного. Під час земного життя Ісуса вони були єдиними сотворіннями, які його впізнавали і відразу ж виголошували, ким він є. На сторінках Нового Завіту близько 300 разів згадується про існування злого духа. Єдиним Лікарем і Цілителем, який може оздоровити людину від цієї напасті є наш Спаситель Господь Ісус.

Ісус Христос нагадує нам: «Де є гріх, там злий дух проникає в серце людини, починає підштовхувати до ще більшого гріха, запалювати серце ненавистю, злістю, гнівом, гордістю». Як хвороба проникає в ослаблений організм, так злий дух проникає в серце людини, яке є ослаблене гріхом.

Христос-Спаситель і сьогодні звільняє від гріховних кайданів кожну людину, яка з вірою прибігає до Нього. Говорить Ісус: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете моїми учнями і спізнаєте правду, і правда визволиь вас» (Ів. 8, 31-32).

Одного разу професор відомого університету поставив своїм студентам запитання:

- Чи є Бог сотворителем усього сущого?
Один зі студентів хоробро відповів:

- Так!
- Тобто ви вважаєте, що Бог сотворив усе? – запитав професор.
- Так, - повторив студент.
- Якщо Бог сотворив все, то Він сотворив і зло. А відповідно до відомого принципу, який стверджує, що з нашої поведінки і наших справ випливає, хто ми такі, ми доходимо висновку, що Бог є зло, - сказав на це професор.

Студент замовк, тому що не зміг знайти аргументів проти залізної логіки викладача. Професор, задоволений собою, похвалився перед студентами ще одним доказом того, що релігія – це міф, який вигадали люди.

Але тут інший студент підніс руку і запитав:

- Можна з цього приводу поставити вам питання, професоре?
- Безумовно.
- Професоре, чи існує холод?
- Що за питання? Звісно, існує. Вам же коли-небудь буває холодно?

Деякі студенти захихотіли на просте питання товариша.

- Насправді холоду немає. Згідно із законами фізиками, те, що ми вважаємо холодом, є відсутністю тепла. У природі холоду немає. Люди вигадали це слово, щоб описати свої відчуття, коли їм бракує тепла.

Студент говорив далі:

- Професоре, а чи існує темрява?
- Звісно, існує, і це ви самі знаєте… - відповів професор.

Студент заперечив:

- І тут ви не маєте рації, темряви також немає в природі. Темрява, насправді, - це повна відсутність світла. Ми можемо вивчати світло, але не темряву. І зла також немає, точніше, воно не існує саме собою. Зло є лише відсутністю Бога, достоту як темрява і холод – відсутністю світла і тепла. Зло – це результат того, що відбувається з людиною, у серці якої немає Бога.

Професор мовчав. Студента звали Альберт Ейнштейн.