Будь-яка цивілізація, крокуючи шляхом становлення та розвитку, завжди створювала самобутню, неповторну культуру, яка виділяла її з-поміж інших і саме цим забезпечувала постійний зв’язок між попередніми поколіннями й наступними. Яскравим прикладом такої культури в українській нації були і залишаються Свята Церква та непохитна віра у Всевишнього. Саме духовність і є тією рушійною силою, котра змінює світ на краще, вчить любити ближнього, пробачати образи, бути милосердним до інших та вимогливим до себе.
Нині наша держава переживає важкі часи. Наслідки економічної кризи є настільки вражаючими, що мимоволі замислюєшся, чи не криза духовна є найвагомішою причиною такого занепаду. Саме так, адже там, де є Бог (а Бог – це любов), занепад будь-чого неможливий.
Прикро усвідомлювати, що ми, батьки, дуже часто, забезпечуючи належний матеріальний рівень своїх сімей, забуваємо найголовніше – святу молитву та Службу Божу. Опускаючи їх, стараємося виправдати себе та знаходимо безліч причин, які вважаємо вагомими. Але, водночас, добре знаємо, що жодна з них не може нас виправдати. Цим самим завдаємо великої шкоди не тільки собі, але й душам тих, заради кого живемо на цій землі, – нашим дітям. Адже для них батько і мати завжди були зразком у всьому.
Розуміючи глибину проблеми, Церква не може залишатися осторонь цього. Саме з метою наближення дітей та молоді до Бога і Церкви 9-10 червня 2012 року борщівська парафія Різдва св. Івана Хрестителя з благословення єпископа Бучацької єпархії УГКЦ Дмитрія Григорака, ЧСВВ та з ініціативи духовного наставника о. Володимира Кремзи провела футбольний міжпарафіяльний чемпіонат під гаслом «Тренуймо тіло в християнському дусі». Однак це не була звичайна спортивна подія. Футбольному турніру передували не тільки формування команди та багаторазові тренування, але й постійні навчально-виховні бесіди о. Володимира з дітьми на релігійну та пізнавальну тематику. Юні футболісти з великим задоволенням відвідували спортивно-просвітницькі заняття вишколу, не зважаючи навіть на витівки погоди. Окрилені таким гарним задумом, діти раділи, що матимуть нагоду прославити своєю грою Святу Церкву. Тому, мабуть, і поставились до цього з повагою і відповідальністю. Неабияке враження на юних футболістів справила нова спортивна форма – своєрідний подарунок парафії дітям. Вона спеціально була замовлена і пошита заздалегідь. Напередодні турніру, 8 червня, о. Володимир освятив футбольну форму та поблагословив дітей на щасливу гру.
Піснею-молитвою «Боже, Україну храни» та гімном України розпочалися змагання 9 червня. У міжпарафіяльному чемпіонаті взяли участь чотири парафії: Різдва св. Івана Хрестителя (м. Борщів) – безпосередній організатор футбольного свята, парафія Успення Пресвятої Богородиці (смт. Скала-Подільська), церква св. Архистратига Михаїла (с. Устя) та церква Успення Пресвятої Богородиці (с. Гермаківка). Кожна команда проявила себе як сильну спільноту здібних майбутніх футболістів. Діти були швидкі та спритні, завзяті й витривалі. Але найголовніше те, що всі вони були єдиною командою, дружньою та неперевершеною, котра прославляла Господа. Це, мабуть, єдиний чемпіонат, у якому немає переможених, бо тут перемогли спорт, усмішки, гарний настрій та любов. Зважаючи на це, усвідомлюєш, що, зрештою, не настільки важливим є ім’я офіційного переможця та володаря кубка, яким стала команда «Скеля» парафії Успення Пресвятої Богородиці (Скала-Подільська), бо переможцями у грі є всі діти, а також ті дівчата та хлопці, котрі гарно вболівали за свої команди.
Улюбленцями публіки стала команда парафії Різдва св. Івана Хрестителя (Борщів). Вона показала себе сильною, зібраною та наполегливою, достойно виступила та зайняла почесне ІІ місце.
Гарно зарекомендувала себе команда церкви Успення Пресвятої Богородиці (Гермаківка), яка виборола ІІІ місце. Дружньою та спритною виявилася команда парафії св. Архистратига Михаїла (Устя), що зайняла ІV місце.
Команди було нагороджено медалями, грамотами, переможцям вручили кубок. А після завершення урочистої частини нагородження о. Володимир привітав усіх дітей з перемогою і ще раз наголосив, з якою метою був зорганізований цей чемпіонат. Священик висловив сподівання, що діти не будуть забувати про молитву та відвідуватимуть церкву. Відтак о. Володимир запросив усіх присутніх скуштувати смачної ухи, яку приготував з допомогою парафіян співорганізатор свята п. Іван Павлюк, та поласувати солодощами, які пожертвували місцеві меценати. Для дітей це було справжнє свято! Їхні оченята горіли яскравими вогниками, а емоції переповнили серця. Багато дорослих прийшли підтримати своїх діток. Гадаю, що батьки погодяться зі мною: приємно бачити свою дитину щасливою й усміхненою. І як мало потрібно їй для щастя: спілкування, дружба, гра, любов і, обов’язково, Боже благословення. Чому ж ми, батьки, так рідко про це згадуємо?
Користуючись нагодою, хочу подякувати всім організаторам дитячого футбольного турніру, особливо о. Володимиру Кремзі. Не помилюся, коли скажу, що наші діти завжди пам’ятатимуть ці футбольні матчі, яскраву футбольну форму, грамоти, медалі, смачну гостину та щирі усмішки своїх товаришів і нових друзів. Розумію, як нелегко було організувати це свято, але діти – це наше майбутнє. Хочеться вірити, що організація та проведення таких турнірів, не тільки спортивних, але й інтелектуальних чи творчих, стане доброю традицією у нашому місті. Тож нехай розквітають дитячі таланти з благословення Всевишнього та на Його славу!
З повагою – Наталя Гречка,
член Тернопільського літературного об’єднання при НСПУ (м. Борщів)