У 2011 році кожен учасник Світових Днів Молоді в Мадриді отримав тонку книгу «YOUCAT» - молодіжний катехизм католицької церкви. Катихизм для молоді містить відповіді на понад 500 питань, які найбільше цікавлять молодих людей. Вони супроводжуються численними цитатами, фотографіями та ілюстраціями. Ця книга стала бестселлером у багатьох країнах.

А минулого року на СДМ у Кракові було презентовано книгу «DOCAT», яку можна назвати «Катехизм у дії». Зосереджуючись на соціальному вченні Католицької Церкви, «DOCAT» показує молодим людям, як працювати над створенням «цивілізації любові». У книзі подаються можливості вирішення важких проблем у таких сферах життя, як політика, економіка, права людини, сім'я, навколишнє середовище та ін.

Саме «DOCAT» – адаптація для молоді соціальної доктрини Католицької Церкви – став темою міжнародного молодіжного християнського табору, який організувала Молодіжна Комісія Бучацької єпархії УГКЦ та Паломницький центр «Галилея».

З 19 по 27 серпня понад 40 хлопців та дівчат з України та Іспанії під проводом священників: о. Андрія Лемчука, о. Мар’яна Лемчука, о. Роман Гарасимів та о. Себастьяна провели свій час у навчаннях, духовних роздумах, міжнародному спілкуванні і приємному відпочинку. Це вже шоста зустріч такого роду, але вперше вона була такою довготривалою.

Місцем таборування стала оздоровчо-спортивна база «Зорепад» Чортківського державного медичного коледжу, яка знаходиться у надзвичайно мальовничій долині р. Серет, поруч із с. Більче Золоте Борщівського району.

Розпочинався день із розважання Слова Божого у тиші з подальшим діленням своїм розумінням прочитаного. Потім, вже духовно налаштованими, всі брали активну участь у Святій Літургії. Активну, бо практично всі співали (один із перших вечорів був присвячений вивченню літургійних піснеспівів). Також багато учасників табору скористалися із Св. Таїни Сповіді і вже до кінця перебування в «Зорепаді» всі приступали до Св. Причастя.

Наступними були сніданок та прибирання. Далі розпочиналося навчання. Щодня молодь розбирала один із розділів «DOCATу»: «Любов», «Соціальна місія церкви», «Людська особа», «Принципи соціальної доктрини церкви», «Сім’я», «Праця», «Економіка», «Політика», «Міжнародна спільнота», «Мир», «Навколишнє середовища», «Біоетика», «Любов». Весь шлях від любові до любові із Тим, хто є Любов.

Після подання матеріалу давалося 3 запитання для роздумів на одинці. По завершенні часу роздумів всі збиралися для обговорення теми по малих групках, які ділилися по віку: школярі, студенти та 20+.

Далі був обід та прибирання, після якого всі мали вільний час та можливість пограти різні активні та не дуже ігри, поплавати в басейні, подрімати, порибалити чи мати духовну розмову із священником. В передостанній день навіть дозволили поплавати (під наглядом старших) по Сереті човнами та катамараном.

Наступним пунктом програми були співи та нова тема «DOCATу» (+ роздуми і групка ділення).

Після вечері знову був вільний час, а потім вечірній пункт програми. Це були розповіді про Святу Літургію, вивчення літургійних піснеспівів, історії про святих, підготовка до зйомок відеовітання з Днем Незалежності України та підготовка до заключного вечора гумору.

На завершення дня відбувалося ділення за проведений день та молитва.

На День Незалежності України, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ, правила посного дня не діяли, тому ввечері для молоді влаштували дискотеку. В той же вечір всі учасники табору смакували печеною рибою, яку приготував о. Роман Гарасимів.

Через те, що обслуговуючого персоналу, як такого не було (крім кухарів), хлопці та дівчата самі накривали на стіл, мили посуд і прибирали в павільйоні спільних зустрічей, своїх кімнатах та туалетах. Така спільна праця допомагала більше дізнатися учасникам один про одного та міцно подружитися.

Зіркою табору став міша – місцевий ослик, який час від часу дуже голосно подавав специфічний голос. На диво, він його подавав практично згідно розпорядку табірного дня і був своєрідним «дзвінком» на певний пункт програми чи його завершенням. А якось господар ослика його осідлав і катав на ньому всіх бажаючих.

«Конкурував» із мішою в плані «дзвінка» лише трубач Назар, який віртуозно грав уривки різноманітних загальновідомих мелодій, коли потрібно було зібрати всіх учасників табору.

За ці 9 днів молодь побувала на двох екскурсіях. Спочатку, подолавши 7 км пішки, завітали в печеру «Вертеба». Усім цікаво було дізнатися про первісні поселення людей Трипільської культури на цих теренах та їхнє життя під землею. Гід був справжнім майстром своєї справи, бо дуже вміло згладжував жартами страх, який виникав у декого під землею.

Через декілька днів учасники табору мали екскурсію в с. Монастирок, яке знаходиться на пагорбі поруч із «Зорепадом». Там завітали до церкви Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього (XVIII ст.), відвідали печерний храм та пофотографувалися на скелях на тлі долини річки Серет та бази відпочинку ЧДМК.

Через те, що Монастирок знаходиться по іншому березі Серету, учасників табору переправляли через річку човном. Місію перевізника успішно виконав о. Роман Гарасимів.

Останній вечір запам’ятався всім унікальним виконанням пісні «Love shine a light». Хлопців та дівчат розділили на 3 групи і кожна мала підготувати презентацію та виконання цієї пісні в особливому стилі. 1-ша група презентувала стиль африканських аборигенів з відповідним одягом, музикою та танцями. 2-га група продемонструвала виконання у стилі Віденської опери, а 3-тя - заспівала (вірніше прочитала) пісню «Love shine a light»у стилі американського репу у супроводі двох гітар та бітбоксу.

На завершення такого своєрідного фестивалю наші гості з Іспанії, як зазвичай, презентували гумористичну сценку, від якої у багатьох аж з’являлися сльози від сміху.

За час табору всі учасники стали однією великою сім’єю, тому, коли прийшов час прощатися, декому очі зросили сльози. Але о. Себастьян пообіцяв, що за декілька місяців вони знову приїдуть до нас.

Папа Римський Франциск знову і знову кидає виклик християнам брати активну участь в роботі для досягнення більшої справедливості в світі»: «Християнин, який в цих часах не революціонер - не християнин». Понтифік покладає велику надію на молодь у розв’язанні головних проблем сучасного суспільства, які описані у соціальній доктрині Католицької Церкви. Тому віримо, що після цього табору буде багато плодів, адже наша молодь прагне змін і готова їх здійснювати.

Щиро дякуємо усім, хто долучився до організації та проведення цього формаційного табору, а особливо нашим іспанським друзям та їхньому наставнику о. Себастьяну! Нехай Господь вас благословляє!

Учасники табору