Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам.
Воскрес Ісус із гробу, як провістив,
подав нам життя вічне і милість велику
(Стихира Пасхальної Утрені)
Христос Воскрес!
Сьогодні святкуємо найвеличніше для всіх християн свято – Христове Воскресіння! Святкуємо в складний і важкий час, коли на Сході нашої держави вже 4-ий рік поспіль йде війна з агресором і коли суспільство періодично переживає політичні та економічні потрясіння. І серед усіх цих наших проблем і негараздів настав час Великодня – свята, в якому згадуємо і святкуємо найбільшу Перемогу в історії людства, яку здобув наш Господь для нас. Він виграв Своєю смертю на хресті останній бій Свого земного життя з силами зла, а на третій день переміг навіть смерть, воскреснувши з мертвих. Господь виграв найважливішу битву у війні за людину: за її спасіння, за її вічне і земне щастя, за її свободу від рабства гріха і всякого зла. Хоча війна за кожну конкретну людину буде тривати ще до кінця віків, але вирішальна битва виграна – двері Раю відчинено назавжди для всіх і в спасіння може ввійти кожна людина.
Але сили пітьми ще ведуть локальні війни за душу кожної окремої людини і за кожного з нас. Ще триває Хресна дорога людства, яка в значній мірі зумовлена ним самим. Дивно, але людство вперто не бажає вчитися на своїх помилках і в котрий раз намагається будувати суспільне і особисте життя без Бога. Шукає щастя, не відкидаючи гріх та ігноруючи Божі закони. Так, на зміну людиноненависницьким тоталітарним ідеологіям комунізму та нацизму, які забрали десятки мільйонів людських життів, прийшла їхня наступниця – ідеологія гендеру, що проголошує абсурдні ідеї, які розходяться зі здоровим глуздом. Зокрема, що людина сама може вибирати собі стать, ігноруючи свою природну статевість, з якою народилася. Більше цього, як і кожна тоталітарна ідеологія, змушує цей абсурд приймати за норму і передбачає кару за критику.
Сумну картину доповнюють різні агресивні сили, подібні до нашого північного сусіда, які намагаються звернути на себе увагу, утвердитися і продовжити своє існування, сіючи страх і смерть, здійснюючи теракти та розв’язуючи нові війни. Всі ці й інші сучасні проблеми мають своє коріння в грісі людини. Даремно люди шукають вирішення проблем, ігноруючи Творця. Навіть в ідеальному суспільстві людина не буде вільною від гріха, бо сама не в силі усунути гріх зі свого життя. Тільки в єдності з Господом і при Його допомозі людина може перемогти гріх і стати по-справжньому вільною. Тільки в Господі наша сила і тільки з Ним наша перемога. Поки людство не зрозуміє, що відповіді на розв’язки всіх його проблем є тільки у Христі, доти даремно сподівається на вирішення всіх своїх негараздів.
В Старому Завіті сказано: «…час руйнувати і час будувати… час збирати і час розкидати, … час любити і час ненавидіти,… час на війну і час на мир.» (Екл. 3, 1-8). Особливістю нашого часу є вирішити одночасно два завдання: захистити себе від агресора та перемогти у війні і водночас мирно будувати нові справедливі відносини у суспільстві, згідні з Божим законом. Вирішення одночасно цих двох життєво важливих завдань вимагає не лише мужності та відваги, яких нам не позичати, але й мудрості і зрілості та виваженості своїх дій. Так, щоб бути собою відповідно до задуму Творця, треба будувати вільну і сильну державу, стійку проти різних сучасних загроз. Пам’ятаймо: без єдності всього суспільства не можливо перемогти зовнішнього ворога, а без терпеливості та наполегливості неможливо усунути внутрішні загрози, які гальмують наш рух вперед. Тож мусимо усунути внутрішні недоліки і зміцнити державу та єдність суспільства.
Серед внутрішніх загроз перше місце сьогодні посідає корупція, яка знекровлює економіку, сіє розчарування в душах людей, які вірять у перемогу ідей Майдану, серед яких головною була ідея побудови нового справедливого суспільства. Про корупцію говорять, що це система, і що з системою дуже важко боротися, і що одиниця тут не воїн, і що треба всьому суспільству разом стати до боротьби, і що потрібно створити відповідні державні і правові механізми і т. п. Все це слушно, але зважмо, система – це спосіб відносин, який витворили люди. Система існує доти, доки люди підтримуватимуть ці відносини. Якщо люди перестануть ці відносини підтримувати, то система перестане існувати. Наступна умова існування корупції – замовчування правди про неї, бо всяке зло боїться правди про себе. Воно втікає від світла правди в темряву, бо тільки в темряві може існувати. Отже, є, бодай, два способи усунути метастази корупції з нашого життя: не брати участі у системі; і не мовчати на це зло, виявляючи факти корупції через пресу, інтернет та через усі доступні засоби масової інформації. Свого часу гласність стала початком розпаду всієї системи імперії зла – Радянського Союзу. Головне – не боятися і не бути байдужим. В цій боротьбі навіть одна людина може завдати відчутного удару по системі. Революція Гідності відкрила простір і можливості ефективної боротьби з негативними явищами нашого суспільного життя.
Важко і, на перший погляд, майже неможливо здолати всі ці зовнішні і внутрішні перешкоди. Але пам’ятаймо: наша найголовніша сила – у Господі. Тільки з Ним можлива перемога. Зрештою, маємо багато прикладів в історії світу. Повчімся у великих світочів нашого народу і Церкви. В цьому році, який обіцяє бути переломним, чи не випадково, але співпало кілька ювілеїв поспіль. В цьому році святкуємо 125 років з дня народження блаженного Патріарха Йосипа Сліпого, 150-річний ювілей блаженного свщенномученика Кир Григорія Хомишина, який народився на території нашої єпархії в с. Гадинківці, 100-літній ювілей від дня народження ісповідника віри Кир Софрона Дмитерка, який теж народився на нашій подільській землі в с. Бичківці. Відзначаємо також 380 років з дня відходу до вічності митрополита Веліямина Рутського, який у надзвичайно важких часах зумів зберегти нашу Церкву як невід’ємну частину Вселенської Церкви та заклав підвалини подальшого її розвитку. Цьогоріч також вшановуємо дві ювілейні дати: 375-ту річницю беатифікації та 150-ту річницю канонізації – великого святого нашої Церкви, якого почитає вся Католицька Церква, св. свщмч. Йосафата Кунцевича, який своєю мученицькою кров’ю скріпив та утвердив єдність нашої Церкви з Апостольським Престолом. В цей рік також відзначаємо 400-літній ювілей Чину Святого Василія Великого, який був духовним стрижнем нашої Церкви впродовж століть і дав немало видатних діячів на церковній і культурній ниві.
Серед них найвидатнішою постаттю є особа праведника і великого митрополита Андрея Шептицького – керманича нашої Церкви і етнарха нації, без якого неможливо уявити історію Церкви та України за останні 100 років. Від цих видатних постатей – мужів великої віри і любові, навчімось боротися і перемагати. Наслідуймо їхню стійкість у вірі та вірність Богові і Церкві, вчімся любити свій народ, бути чутливими і небайдужими до його страждань і потреб, вчімся бути відповідальними за Церкву і Україну та не уникати боротьби за їхню кращу долю.
2017 рік є також роком 100-річного ювілею об’явлень Матері Божої у Фатімі. Знаменно, що саме в цей час у світі відбуваються глобальні зміни, передбачити розвиток яких ми не можемо. Але маємо підказку і пропозицію від Пречистої Діви, як можна уникнути кривавих катаклізмів і перемогти зло. Вона просила молитися на вервиці, чинити покуту і навернення. Молитва, покута, навернення – заклик Богородиці, що звернений до кожного з нас. Щоденна молитва на вервиці за навернення Росії, за припинення війн і за Божий мир в Україні і в усьому світі. Це невеликі зусилля з нашого боку, а можуть принести великі плоди. В історії світу є немало фактів, коли молитва на вервиці давала перемогу християнам у безвихідних ситуаціях і змінювала хід історії. Якщо ми почуємо її заклик, то Матір Божа запевнила, що її Непорочне Серце обов’язково переможе! Зважаючи на прохання Богородиці, Блаженніший Патріарх Святослав у жовтні минулого року у Фатімі урочисто посвятив Україну Непорочному Серцю Марії і під її Покров! А наш обов’язок – щоденна молитва на вервиці в цих наміреннях.
Ми маємо багато тисяч свідків і заступників у Небі – наших братів і сестер, які віддали своє життя за Бога, Церкву, Україну. Вони є прикладом для нас, яким чином можна поєднати любов і мужність. Вони, як і наш Господь, загинули, але перемогли! Найвищим прикладом життя і боротьби для них і для нас був, є і буде у всі віки наш Господь. Він свідомо і добровільно йшов на Свої страсті і хресну смерть. Він знав, що Його чекає. Знав, що Його страждання і смерть є неминучі задля спасіння людини, але і знав також, що Його Воскресіння – Його Перемога – теж є неминуча! Нехай через терпіння і смерть, але Перемога! Господь не раз говорив про це своїм учням, але вони слухали і не чули. Для нас Його відкупительна хресна жертва і Воскресіння – це історичний факт. Але зауважмо, що Господня Перемога не є тільки подією, що відбулася в історії. Його Перемога триває! Так, вона триває, бо ще не повністю усунуто зло зі світу.
Господь продовжує Свою боротьбу і Перемогу над злом через нас – свою Церкву. Ми – Його видиме Тіло. Боротьба буде тривати, поки не буде переможене зло остаточно. І це не безпідставні сподівання, а запевнення Святого Письма: «Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги. Знищений буде останній ворог - смерть;…» (1 Кор. 15, 25-26). Христова Перемога триває! Христос-Переможець закликає нас – свою Церкву – сміливо приєднатися до Його боротьби і стати учасниками Його Перемоги! Як бачимо з останніх подій у світі, зло шаленіє, відчуваючи свій кінець. Але не біймося: головна битва вже виграна на Голгофі і Перемога Господа невідворотно шириться по всьому світі. Які би несподіванки не приготували нам адепти зла, не біймося, Господь знає всі їхні плани і, якщо навіть допустить якісь випробування, то відразу дасть можливості та силу вистояти. Господь сказав Яірові у безнадійній ситуації: «Не бійся! Тільки віруй!» (Мр. 5, 37), і смерть відступила від його дочки. Не біймося! Тільки будьмо вірні Ісусові і не біймося йти за Ним: Його Перемога над всяким злом є неминуча, бо Він прийшов у цей світ, щоб перемогти.
Сьогодні свято Христового Воскресіння і ми радіємо Його Перемозі і уповаємо на Його перемогу в нашому житті. Вітаю зі світлим святом Христового Воскресіння, в першу чергу, наших мужніх воїнів-захисників, їхні родини, наших відважних і жертвенних волонтерів. Вітаю всіх вірних і духовенство нашої єпархії, і всіх, хто докладає свої зусилля для нашої спільної перемоги над всяким злом! Радіймо – Господь Воскрес, переміг смерть і Його Перемога триває!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Димитрій Григорак, ЧСВВ
Єпарх Бучацький
Дано у Чорткові, при катедральному собор
Верховних Апостолів Петра і Павла,
у Квітну неділю
09 квітня 2017 року Божого