Logo

Свідки (інші назви – дружби та дружки; богослужбові книги називають їх восприємниками) під час Таїнства Подружжя виконують подібну роль, що й хресні батьки під час Таїнства Хрещення: як хресні батьки, будучи досвідченими у духовному житті, зобов’язані скеровувати похресника у духовному житті, так весільні свідки мають допомагати новій родині. Тому в давнину у свідки не запрошували молодих, неодружених осіб, а тих, які мали досвід подружнього життя.

Уже в найдавнішій християнській традиції шлюбові передували заручини. Заручини вважали непорушними як і вінчання, а тому заручені були зобов’язані одружитися. В сучасній церковній практиці заручини, здійснені окремо від вінчання, не дають підстави вимагати одруження (Кодекс Канонів Східних Церков, к. 782, §2). Чин, який тепер використовують при укладенні подружжя, не передбачає обряду заручин окремо від вінчання, яке звершують одразу по обряді заручин.

Наприкінці чину вінчання відбувається обряд «спільної чаші», під час якого священик благословить чашу з вином, що з неї по черзі п’ють новоодружені. Це згадка про вино на весіллі в Кані Галилейській. Спільне пиття означає нерозривність подружнього союзу і спільне пережиття всіх радощів і труднощів подружнього життя. Відразу після спільної чаші священик тричі обводить новоодружених довкола тетраподу під спів тропарів: «Ісає, ликуй…» та ін. Коло означає вічність, тому обхід довкола тетраподу символізує нерозривність подружжя.

Для здійснення Таїнства Подружжя із собою слід принести весільні обручки, весільний рушник та весільні свічки. Ці речі потрібні для проведення обряду заручин та вінчання.

Весільні обручки священик окроплює свяченою водою під час обряду заручин, а також благословляє ними молодят. Вони є освяченими речами.

о. Мирослав Думич, доктор літургійного богослов’я

Що маємо знати про храм і богослужіння? Запитання і відповіді щодо Таїнства Подружжя https://www.buchacheparchy.org.ua/ Super User
© 2021 Бучацька єпархія УГКЦ