Сторінками «Заповіту» Йосифа Сліпого до вершин омріяної волі

Нині ми, діти України та українського народу, переживаємо складний час, коли нашу Батьківщину роз’єднують, а її громадян кинули напризволяще. ЗМІ постійно нагадують нам, що українське населення зменшується, але цьому не варто дивуватись, адже наші співгромадяни уже давно зневірились і впали у розпач. Мільйони виїхали закордон, влаштували спокійне життя. Багато поєднали свої долі з іноземцями, народили дітей, які, хочеться вірити, колись знатимуть, що Україна – рідна земля їх матері чи батька. Чи повернуться колись наші земляки додому? Важко сказати, однак повернуться не всі. Причина цього – розхитана бездіяльною та егоїстичною українською владою державність. Однак запам’ятаймо: Україна, якою вона б не була і яка влада нею не керувала б – це Земля наших Батьків, любов до якої повинна бути священною і незаплямованою злістю та безнадією. Тому нині і політикам, і громадянам України, всім, кому не байдуже майбутнє нашої землі, потрібно звернутись до «Заповіту» Патріарха Йосифа Сліпого, щоб знайти відповідь на головне питання сьогодення – як вести Україну та її народ до визволення і щастя. Патріарх був переконаний, що всі наші проблеми пов’язані, перш за все, з національною роз’єднаністю: «Брак почуття і розуміння єдності в основних питаннях життя Церкви і Народу – це наше нещастя, це наш споконвічний гріх». Отож фундамент держави і нації буде міцним тоді, коли народ буде спільний у думках і діях.

Як відомо, вода є безцінним багатством для кожної людини і джерелом життя на землі. Пригадаймо, як часто згадується і якою знаковою силою вона є у книзі всіх часів і народів – Біблії. Вода є благодаттю для кожного християнина протягом усього життя – від народження і до смерті. Благодаттю для людини є і величний празник освячення води – Святе Богоявлення Господнє, коли вся природа землі і люди внутрішньо відновлюються, оживають їхні сили, скроплені святою водою цього неповторного, чудового свята.

29 січня 2012 р. Б. в Будинку культури Скали-Подільської відбувся районний огляд-конкурс зимового фольклору. Вертепи, «Маланка» та колядки жителів селища і навколишніх сіл принесли безліч радісних емоцій всім присутнім на святі. Як відомо, у зимовому фольклорі ми роздумуємо про Різдво Христове. Саме тому на духовне дійство був запрошений місцевий греко-католицький священик о. Василь Германюк, котрий наголосив, що «тільки наш народ зумів так прекрасно викласти подію Народження Христового через вертеп, який з плином часу постійно осучаснюється для кращого розуміння нами, християнами, події народження Ісуса». І справді, скільки різноманітних Різдвяних традицій маємо саме на українській землі, скільки слів прослави Господньої звучить у колядках... Нехай Бог дає здоров’я усім тим людям, які організовують і беруть участь у зимових радісних подіях на славу Господа нашого Ісуса Христа!

Повідомила Надія Дірявко

На одній зі сторінок української історії назавжди закарбувалась важлива, особливо для Чортківщини, дата – 26 січня 2012 р. Цього дня на фасаді Чортківського вищого педагогічного училища ім. О. Барвінського урочисто відслонили й освятили меморіальну дошку, яка свідчить про те, що тут, на будинку навчального закладу, в буремні часи радянського режиму, в ніч з 21 на 22 січня 1973 р., активісти Росохацької патріотичної спільноти на чолі з Володимиром Мармусом встановили жовто-блакитний прапор і політичні прокламації з нагоди 55-ї річниці проголошення незалежності УНР. Водночас такий відважний учинок, за котрий можна було поплатитись життям, став відповіддю на діяльність тоталітарного радянського режиму, що нищив усе святе й сокровенне.