Українська Церква сьогодні по-особливому дбає за розвиток молодого покоління, адже саме воно є опорою її майбутнього. У середовищі УГКЦ уже кілька років поспіль прогресують молодіжні рухи і збільшується кількість організацій та спільнот, які ширяють християнську мораль, сповідують патріотизм і викорінюють залишки комуністичного режиму. Про діяльність християнських молодіжних згуртувань та їх плани на майбутнє говорили делегати 4-ї сесії Патріаршого Собору, який відбувся у серпні 2007 року Божого в Києві.

Сьогодні наша Церква в особі її ієрархії зацікавлена роботою з молоддю та прагне визначити, які зміни з’явились після минулорічної всесвітньої зустрічі української молоді. Саме тому в м. Новояворівськ 23-26 жовтня відбувся з’їзд «Молодь у Церкві ІІІ тисячоліття: рік після Собору». На зустрічі зібрались делегати з усіх єпархій та екзархатів УГКЦ, аби обговорити рівень виконання резолюцій 4-ї сесії Патріаршого Собору та представити звітні доповіді про роботу з молоддю. На з’їзд прибули Патріарх УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар та голова Патріаршої комісії у справах молоді о. Йосиф Мілян. Конференція відбувалась у реколекційному молодіжному центрі імені Андрея Шептицького.

На зустріч прибули делегати і Бучацької єпархії на чолі з головою Комісії у справах молоді о. Ігорем Середою. Здобутки діяльності єпархіальних молодіжних організацій і спільнот та певні напрацювання у роботі з молоддю та підростаючим поколінням презентували члени товариства «Цвіт» з Мельниці-Подільської та Марійська дружина м. Копичинці.

Конференцію урочисто благословив Блаженніший Любомир, котрий, незважаючи на стан здоров’я, приїхав у Новояворівськ, щоб зустрітись із молоддю та звернутись із напутнім словом. Першого дня доповідачі з різних єпархій та екзархатів розповідали про реалізацію рішень 4-ї сесії Собору. Владика Ярослав Приріз представив доповідь про стан виконання постанов Патріаршого Собору єпископів УГКЦ щодо роботи з молоддю. Наступного дня конференції про діяльність молодіжних комісій звітували окремі єпархіальні представники. Звіт нашої єпархії підготував координатор товариства «Цвіт» о.-диякон Василь Германюк у формі доповіді та електронної презентації. Отож, протягом року після Собору під патронатом Апостольського Адміністратора Бучацької єпархії Високопреподобного отця Дмитра Григорака, ЧСВВ та Комісії у справах молоді відбулося чимало духовно-просвітницьких, пізнавальних та рекреаційних заходів. Рік після Собору виявився справді плідним, адже в Більче-Золотому вперше було організовано єпархіальний молодіжний табір «Тіло – храм Духа Святого» з чотирма заїздами (до речі, це найбільший табір за кількістю учасників серед таборів, проведених у інших єпархіях УГКЦ). Окрім цього, в єпархіальному управлінні тривали курси родинного життя, які проводили викладачі з УКУ, та створено рух «За життя». Наприкінці серпня відбулось загальноєпархіальне паломництво до Люрду з нагоди 150-ї річниці появи Пресвятої Богородиці св. Бернадеті. Бучацьку єпархію відвідав і доктор медичних наук Антуан Лісєц з Хорватії, котрий читав для молоді лекції на суспільно-моральну тематику в багатьох навчальних закладах. У єпархії відбувся вечір духовної поезії за участю юних митців Чорткова та гостей з інших міст. Проведено ряд численних заходів різними молодіжними організаціями та спільнотами, які функціонують в єпархії.

Після доповідей учасники конференції мали можливість поділитись власним досвідом у роботі з молоддю та обговорити нові плани в різних секціях. На з’їзді працювали такі ж секції, як під час Патріаршого Собору: соціальна, екуменічна, «Духовна формація освіта й академічне душпастирство», «Молодіжні християнські організації та рухи». Кожна із секцій підготувала резолюції, які розглядатимуть на черговій сесії Патріаршого Собору. Серед запропонованих рішень – бажання ввести у духовних навчальних закладах курс із душпастирства молоді.

Зустріч у Новояворівську, як і, зрештою, схожі зібрання, є надзвичайно важливими, адже консолідують молодь, дозволяють виявити потреби, наміри та бажання молодого покоління християн, які ставлять за мету вдосконалювати не лише власне духовне життя, але й привертати до лона Церкви тих, які поки що не знайшли дороги до Христа.

Віталій Затильний