Ти поклич, я почую,
Ти поклич, я піду
За Тобою, мій Боже, до краю землі

Синодом єпископів УГКЦ цей рік є проголошеним роком християнського покликання. Час, який переживають, молоді люди  є дуже важливим періодом усвідомлення та реалізації саме християнського покликання, це час, коли приймаються рішення щодо нашого життєвого шляху.

Сьогодні багато молодих людей дивиться на своє життя з побоюванням, властивим людині острахом, і ставлять собі багато питань стосовно свого майбутнього. Занепокоєні, ми запитуємо: як віднайти себе у світі, який повен несправедливості та страждання? Як ставитись до егоїзму і насильства, які іноді здаються переважаючими? Як надати повного значення своєму життю? Як спричинитись до того, щоби любов, радість, мир, довготерпеливість, лагідність, доброта, вірність…переповнили цей зранений світ, а насамперед, світ молоді?

З 31.10-2.11 2008 р.Б. в м.Яремче відбувся молодіжний табір, де була зібрана молодь з різних єпархій України (на чолі з о. Йосифом Міляном  (тоді ще головою молодіжної комісії)). А було нас 4, які представляли Бучацьку єпархію, і потрапили ми туди дякуючи о. Ігорю Середі (який є головою молодіжної комісії Бучацької єпархії).

Проведені 3 дні серед карпатської краси, свіжого повітря, ми не тільки відпочили, але і почули багато корисного, отримали деякі відповіді на вище згадані запитання. В перший же день, для нашої уваги були представлені 4 звернення до молоді саме з нагоди року християнського покликання. Всі ці чотири звернення були детально розібрані, опрацьовані у малих групках.

Бути християнином – означає жити з Богом. Ми християни відносимо себе до тих, які відповіли Господеві «Так». Але так важливо, щоб цей вияв віри, довіри Богові не був одноразовим актом. Суть нашого християнського покликання полягає у постійній співпраці з Богом. Господь безперервно кличе нас – через молитву, читання Святого Письма, сповідь, участь в богослужіннях, особливо в Євхаристії, прощі чи врешті-решт через різних осіб, різні обставини, події.

Дорога молоде, нехай слова «станьте у Церкві новим поколінням святих вашої землі, вірних Богові і людям, станьте апостолами Євангелія, насамперед серед ваших ровесників», які сказав Іван Павло II, стануть для нас дивізом нашого життя.

Коли хочемо сповнити своє християнське покликання, не біймося в нашому житті піти за Христом, цілковито довіритись Йому, адже він є Дорога, Правда і Життя (Йо. 14,14).

Ірина Трухан
м. Чортків